Загальна характеристика облікового процесу на підприємствах

Основою «Судової бухгалтерії» є наука бухгалтерський облік, використання основних положень якого здійснюється з додержанням вимог норм кримінального и цивільного законодавства.

Бухгалтерський облік як одна із основних дисциплін у системі економічної освіти важливий для тих працівників правоохоронної системи, хто обрав своєю професією захист державного і колективного майна від злочинних посягань, веде непримиренну боротьбу зі злочинами у сфері економіки.

Бухгалтерський облік виконує дуже важливі функції. У відомостях про економічну діяльність будь-якого під­приємства зацікавлено багато осіб: по-перше, це само підприємство; по-друге, це держава; по-третє, це велике коло різних суб'єктів господарювання (акціонери, кредитори, інвестори тощо). Ці інтереси дуже різноманітні.

Так, само підприємство зацікавлено в ефективному використанні активів, власного капіталу з метою отримання максимальних доходів, виконанні фінансових зобов'язань щодо держави та інших юридичних осіб. За допомогою бухгалтерського обліку підприємство отримує відомості, які необхідні для здійснення управління господарсько-виробничим процесом.

Держава зацікавлена у зборі максимальної суми податків. Це можна досягнути завдяки правильно поставленому бухгалтерському обліку шляхом використання облікової інформації.

Інші суб'єкти господарювання, а саме: акціонери, кредитори, інвестори тощо, зацікавлені, відповідно, в отриманні максимальної суми дивідендів, які виплачуються з чистого прибутку підприємства і залежать від її величини; у реальному виконанні підприємством своїх зобов'язань перед ними; у виборі кращої організації для інвестування своїх капіталів.

Таким чином, до функцій бухгалтерського обліку можна віднести:

• забезпечення власних майнових інтересів підприємства;

• забезпечення майнових інтересів держави;

• забезпечення майнових інтересів інших суб'єктів гос­подарювання;

забезпечення ефективного управління господарсько-виробничою діяльністю.

За умов побудови ринкової економіки, виникнення нових суб'єктів господарювання, змін податкової і бюджетної політики держави працівники правоохоронних та контролюючих органів повинні шукати нові методи боротьби з корисливими злочинами, використовувати економіко-правові знання суспільних явищ, які адекватні ринковим відносинам.

Для управління підприємствами, організаціями, установами необхідні відомості про ресурси підприємства та джерела їх формування. Таку інформацію можна одержати на підставі відповідного економічного групування - бухгалтерського балансу.

Бухгалтерський баланс — це прийнятий у системі бухгалтерського обліку спосіб економічного групування і загального відображення в грошовому виразі стану активів, власного капіталу та зобов'язань підприємства на відповідну дату. Зміст, форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей визначаються Положенням (стандар­том) бухгалтерського обліку № 1 «Баланс». Норми цього Положення застосовуються до балансів підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності крім банків і бюджетних установ. Згідно зі ст. 13 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» складання балансу підприємства передбачається станом на кінець останнього дня кварталу (року).

Баланс має форму таблиці і складається з двох органічно пов’язаних між собою части - активу и пасиву (наприклад, див. таблицю 1). У лівій частині таблиці (актив) зазначають господарські ресурси за їх складом і розміщенням, у правій (пасив) - відображають джерела утворення ресурсів, їх цільове призначення, а саме власний капітал та зобов'язання. Особливістю бухгалтерського балансу є тотожність грошових підсумків активу и пасиву. Ця вимога обов'язкова для будь-якого балансу.

Актив і пасив балансу поділяються на окремі розділи та статті. Статті бухгалтерського балансу - це показники, що відображають стан окремих видів господарських засобів і джерел їх утворення на відповідну дату. Кожна стаття балансу має грошовий вираз.

За своїм складом активи підприємства відображаються у лівому стовпчику балансу. Економічні ресурси забезпечуються власним капіталом та зобов'язаннями (активи = власний капітал + зобов'язання), звідки (власний капітал = активи - зобов'язання). Активи відображаються у балансі в грошовому вираженні з використанням відповідного механізму оцінки, а саме: за сумою сплачених грошових коштів на момент придбання (історична собівартість); за сумою грошових коштів, яка була б сплачена в разі придбання та­кого самого активу на поточний момент (поточна собівартість); за сумою грошових коштів, яку можна було б отримати на поточний момент шляхом продажу активу в ході реалізації; за вартістю майбутніх чистих надходжень грошових коштів. Більш того, відображення активів здійснюється за умов достовірності визначення їх вартості, а також очікування отримання у майбутньому економічних вигод, пов'язаних з їх використанням.

Активи підприємства класифікують на оборотні та необоротні.

Оборотні актин це такі ресурси, які можуть бути реалізовані шляхом продажу або використання протягом операційного циклу, або впродовж дванадцяти місяців з дати складання балансу, або які не обмежені для поточного вико­ристання. До оборотних активів відносяться грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протя­гом операційного циклу чи дванадцяти місяців з дати балан­су (виробничі запаси, готова продукція, товари, незавершене виробництво, дебіторська заборгованість за товари, послуги, за розрахунки, інвестиції, грошові кошти в національній та іноземній валюті).

Під операційним циклом розуміється проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції, товарів або послуг.

БАЛАНС ВАТ «КОЛОС»