Методичні рекомендації щодо самостійного опрацювання навчальних матеріалів та підготовки до семінарського заняття № 1

1. Вивчить теоретичний матеріал з теми з конспекту лекцій, використовуючи рекомендовану літературу.

2. Випишіть з тлумачного словника в конспект основні поняття та терміни з теми з поясненнями.

3. З’ясуйте, яка інформація є для вас новою, яка інформація потрібна для участі у семінарському занятті.

4. Проведіть самоконтроль у формі самотестування з теми. Самотестування з теми рекомендується проходити після опрацювання теоретичного матеріалу теми.

5. Для підготовки реферату керуватися методичними рекомендаціями щодо написання реферату (Додаток 3).

6. Для підготовки рецензії до реферату керуватися методичними рекомендаціями щодо написання рецензії (відгуку) на реферат

(Додаток 4).

7. Для уникнення помилок при написанні реферату та складання відгуку керуватися Додатком 6 «Типові помилки при підготовці публікацій і доповідей.

Методи оцінювання: усне та письмове опитування з теоретичних питань, тестування, рецензування відповідей інших студентів під час індивідуального опитуванню (презентації); оцінювання індивідуальних науково-дослідних завдань, підготовлених самостійно у письмовій формі.

Висновки до теми 1.1

Наука — це сфера людської діяльності, спрямована на вироблення нових знань про природу, суспільство і мислення.

Головна функція науки — пізнання об'єктивного світу, щоб його вивчати і при можливості удосконалювати.

Предметом науки є пов'язані між собою форми руху матерії або особливості їх відображення у свідомості людей.

Завдання науки — дослідити суть об'єктів і процесів.

Наука — це динамічна система знань, які розкривають нові явища у суспільстві і природі з метою використання їх у практичній діяльності людей.

Що? скільки? чому? яке? як? — на ці запитання має дати відповідь наука. Як зробити? — на це запитання дає відповідь методика. Що зробити? — це сфера практики.

Наукова ідея — інтуїтивне пояснення явища (процесу) без проміжної аргументації, без усвідомлення всієї сукупності зв'язків, на основі яких робиться висновок. Гіпотеза — наукове припущення, висунуте для пояснення будь-яких явищ (процесів) або причин, які зумовлюють даний наслідок. Закон — внутрішній суттєвий зв'язок явищ, що зумов­лює їх закономірний розвиток.

Судження — думка, в якій за допомогою зв'язку понять стверджується або заперечується що-небудь.. Умовивід — розумова операція, за допомогою якої з певної кількості заданих суджень виводиться інше судження, яке певним чином пов'язане з вихідним. Наука — це сукупність теорій. Теорія — вчення, система ідей, поглядів, положень, тверджень, спрямованих на тлумачення того чи іншого явища. Наукова концепція — система поглядів, теоретичних положень, основних думок щодо об'єкта дослідження, які об'єднані певною головною ідеєю. Концептуальність — це визначення змісту, суті, смислу того, про що йде мова.

Під принципом у науковій теорії розуміють найабстрактніше визначення ідеї. Принцип — це правило, що виникло в результаті об'єктивно осмисленого досвіду. Поняття — це думка, відбита в узагальненій формі. Воно відбиває суттєві й необхідні ознаки предметів та явищ, а та­кож взаємозв'язки.

Фундаментальні наукові дослідження — наукова теоретична та (або) експериментальна діяльність, спрямована на здобуття нових знань про закономірності розвитку та взаємозв'язку природи, суспільства, людини.

Прикладні наукові дослідження — наукова і науково-технічна діяльність, спрямована на здобуття і використання знань для практичних цілей.

Наукові дослідження здійснюються з метою одержання наукового результату. Науковий результат — нове знання, здобуте в процесі фундаментальних або прикладних наукових досліджень та зафіксоване на носіях наукової інформації у формі наукового звіту, наукової праці, наукової доповіді, наукового повідомлення про науково-дослідну роботу, монографічного дослідження, наукового відкриття тощо.

До основних результатів наукових досліджень належать: наукові реферати; наукові доповіді (повідомлення) на конференціях, нарадах, семінарах, симпозіумах; курсові (дипломні, магістерські) роботи; звіти; наукові переклади; дисертації (кандидатські або докторські); автореферати дисертацій; депоновані рукописи; монографії; наукові статті; аналітичні огляди; авторські свідоцтва, патенти; алгоритми і програми; звіти про наукові конференції; препринти; підручники, навчальні посібники; бібліографічні покажчики та ін.

Суб'єктами наукової діяльності є: вчені, наукові працівники, науково-педагогічні працівники, а також наукові установи, наукові організації, вищі навчальні заклади III—IV рівнів акредитації, громадські організації у сфері наукової та науково-технічної діяльності.

Наукознавство — це вчення про загальні закономірності розвитку і функціонування науки як системи знань.

Теорія виникає як узагальнення пізнавальної діяльності і результатів практики, отже вона сприяє перетворенню природи і суспільного життя.

Критерієм істинності теорії є практика господарської діяльності людей, зміни у природі, суспільстві.

Економіка науки досліджує взаємодію науки і виробництва, створює передумови для узагальнення практич­ного досвіду, його теоретичного осмислення і впливу на виробництво.

Мова економічних наук оперує такими поняттями, як собівартість, ціна, інфляція, прибуток, рентабельність. Мова науки " Бухгалтерський облік, аналіз і аудит", як однієї із наук групи " Економіка підприємств і менеджменту" використовує загальні поняття економічних наук і притаманні їй поняття — подвійний запис, рахунки, бухгалтерський баланс, дебет і кредит, бухгалтерська проводка та ін.

Література: [6 с.17-30 ], [11 с.5-59 ], [1], [7], [9], [10], [17], [21].