Забезпечення охорони мігруючих видів тварин

Україна, як одна зі сторін Боннської Конвенції, повинна докладати зусиль, щоб зберегти і, якщо це можливо і доцільно, відновити ті середовища існування, які важливі для запобігання зникненню цих видів, в першу чергу, це місця їх розмноження та ключові райони в інші періоди їхнього життя; запобігти, усунути, компенсувати або (наскільки це можливо і доцільно) зменшити негативні наслідки дій або факторів, які значно заважають або перешкоджають міграціям; у міру можливості і там, де це доцільно, запобігати, зменшувати або регулювати вплив факторів, які загрожують або, цілком ймовірно, можуть ще більше загрожувати цим видам, включаючи суворе регулювання інтродукції або ж регулювання чи знищення вже інтродукованих екзотичних видів (стаття ПІ КМВ).

Важливим інструментом охорони видів рослин і тварин, стан яких є загрозливим, є національні " Червоні книги". Включення цих видів до " червонокнижних списків" надає їм певних правових гарантій, які забезпечуються органами виконавчої влади. Це повною мірою стосується і мігруючих видів тварин.

До другого видання " Червоної книги України" включено 67 видів птахів. Види птахів, стан яких викликає занепокоєння в глобальному масштабі, включені до " червоного" списку Міжнародного союзу охорони природи та природних ресурсів і Європейського Червоного списку, Додатку І до Директиви Ради Європи щодо охорони птахів та Додатку 2 до Боннської конвенції. Ці списки включають 51 вид птахів, з яких у фауні України зустрічається 16 видів та один вид ссавців (табл.5). Більшість з них включена до Червоної книги України, проте три види ще потребують включення, а саме: гуска білолоба (Anser ery-thropus), деркач (Сгехсгех) та дупель (Galinago media).

Відповідно, необхідно виключити із Закону України " Про приєднання України до Конвенції 1979 року про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі" останній абзац п. 1 ". добування дупеля (Galinago media) у зв'язку з достатньо високою чисельністю та розиовсюдженістю". Крім того, у фауні України є види, що не увійшли до " Червоного книги України", але їхній стан як в Європі загалом, так і в Україні, досить критичний. Це, зокрема, стосується сиворакши (Coracias garrulous), натомість декілька видів птахів, на нашу думку, включено у останнє видання " Червоної книги України" необгрунтовано (із птахів це, зокрема, стосується королька червоноголового (Regulus ignicapillus), тинівки альпійської (Prunella col-laris), шпака рожевого (Sturnus roseus), кам'яного дрозда строкатого (Monticola saxatilis), гоголя (Bucephala clangula)¹.

Узгодженість національного та міжнародних червоних списків залишається незначною, про що йшлося не раз (Загороднюк, Грищенко, 1999). Згідно зі статтею 21 Закону України " Про Червону книгу України", " якщо міжнародним договором... встановлені інші правила, ніж ті, оцо містяться у цьому Законі, то застосовуються правила міжнародного договору". Стосовно згаданих видів птахів, а також усіх видів кажанів та деяких інших груп тварин, необхідна нова редакція ст. 11 цього закону: " Види тваринного і рослинного світу, занесені до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи та природних ресурсів, Європейського Червоного списку, Додатків 1 до Бернської та Боннської конвенцій, які перебувають (зростають) у природних умовах у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, заносяться до Червоної книги України. Діюча редакція цієї статті не відповідає згаданій статті 21 цього Закону.