Львів як ренесансний центр України:братства, друкарство, освіта, мистецтво

У ході боротьби українців проти католицького впливу велику роль відігравали братства – організація шкіл.1463 – Успенське братство, 1572 – І.Федоров засновує у ЛЬавові друкарню, 1574 – видав Апостол і Буквар. 1586 - отримало право Ставропігії(звільнення від влади львівського епископа в безпосередньо підпорядкування Константинопольському патріарху).1585 – Львівська братська школа, невдовзі вони також виникають в Рогатині, Перемишлі, Луцьку, Вінниці, Кам янці-Подільському, Києві тощо.У братських школах навчалися діти всіх станів, сироти, школи утримувалися коштом братчиків(львівських міщан), вивчали старослов янську, грецьку, латину, полську, німецьку; 7 вільних мистецтв(діалектика, риторика, граматика, арифметика, геометрія, астрономія, музика).Тут викладали Стефан і Лаврентій Зизаній, Кирило Транквіліон-Ставровецький, Іов Борецький, Сильвестр Косів.У шкільній друкарні були видані підручники " Адельфотес" (граматика грецької та старослов янської мови і граматика Мелетія Смотрицького, Часослов, збірка віршів Памви Беринди " На Різдво".

Влітку 1527 у Львові була пожежа, місто було відбудоване у ренесансному стилі.Архітекторами були італійці(Петро Барбон, Павло Римлянин, Петро Ітплієць, Амброзій Прихильний). провідне місце мала забудова навколо ринкової площі. На першому місці стояла ратуша, навколо якої зосереджувалось політичне життя міста. Будинки ставили вузькі по фасаду, триповерхові, вся увага приділялась фасаду, будинки завершувались не трикутним щитом, а рівною горизонталлю на зразок італійських палаццо.лощу оточували торговельні і жилі приміщення. Фасади їх були оздоблені ліпленням у стилі ренесансу. мав розвинуту міську фортифікацію.

Ансамбль успенсбкої церкви – вежа Корнякта(Петро Барбон, Павло Римлянин), каплиця трьох святителів(петро Красовський), Успенська церква(Павло Римлянин).

Кплиця Кампіанів – Павло Римляниин, каплиця Боїмів – Андрій Бемер.Будинок Костянтина Корнякта на площі Ринок уЛьвові, збудований у 1580 р. італійським архітектором Петром з Барбони. Цей будинок свого часу був резиденцією польського короля Яна Собеського.На площі Ринок – Чорна кам яниця(Петро Барбон, Павло Римлянин).У Львові був малярський цех, іконопис – домінує: п ятницький (Лаврентій Пухало та Федір Сенькович), Успенський, Святодухівський(Рогатин).Становлення портретного жанру – Федір Сенькович, Микола Петрахнович, Войцех Стефанович.(портрет Стефана Баторія).

22.Ренесансний центр України – Острог(освіта, наука, друкарство)

Першим навчальним закладом вищого ступеня була Острозька греко_слов’яно латинська школа, заснована у 1576 р. князем Костянтином Острозьким для боротьби проти польсько_шляхетського і католицького засилля. К.К. Острозький як представник староруського православ’я діяв в умовах, коли майже вся українсько_білоруська знать прийняла католицтво або унію. Навіть діти Острозького, виховані в польсько_католицькому оточенні, всі, крім молодшого синаОлександра, стали католиками. Першим ректором Острозької школи був вчений і письменник Герасим Смотрицький, автор політичного трактату «Ключ царства небесного», надрукованого 1587 р.в ОстрозіНайбільшим і найвпливовішим в УКРАЇНІ БУВ культурно-освітній центр в м.Острог, створений у 1576р під патронатом Костянтина-Василя Острозького.Центр складався з колегії, або " три язичного ліцею" – слов яно-греко0латинськохї академії, друкарні та науково-літературонго гуртка.Завершення роботи центру відносять до 1636р, коли він був ліквідований онукою Острозького Анною-Алоїзою Ходкевич і перетворений на єзуїтський колегіум..Першим ректором став Герасим Смотрицький. Визначними вчителями були Кирило Лукаріс, Ян Лятос, Іов Княгиницький, Василь Суразький, Дем ян Наливайко, Клірик Острозький.Вихованці – Конашевич-Сагайдачиний, Мелетій Смотрицький(автор слов янської граматики), Іов Борецький.Велику увагу приділяли вивченню мов, граматики, діалектики, риторики, арифметики, геометрії, музики, астрономії.Заклад мав прекрасну бібліотеку, на запрошення князя сюди приїхав Іван Федоров, надрукував– " буквар", Псалтир, Новий завіт. 1580-1581 – Острозька біблія. До видання Острозької біблії не існувало взагалповного перекладу головної книги християнства слов’янською мовою, а були тількипереклади окремих частин. Спробу дати цілісний твір у 1499 р. зробив у Новгороді архієпископ Геннадій. Алеця спроба не була доведена до кінця. Це завдання виконав великий гурток освічених

людей в Україні, що зосереджувався в Острозькій школі. Друкарня Острозької школи, продовжувала видавничу діяльність протягом останніх двох десятиліть XVI ст. після видання Острозької біблії і в першій половині XVII ст. До її видань належать твори Герасима Смотрицького «Ключ царства небесного» (1587 р.), «Острозька книжиця» (1588 р.), відомий викривальний і наступальний твір «Апокрисис» Христофора Філарета (1598 р.).

23.Київ як ренесансний центр української культури(освіта, наука, друкарство)

Київ на початку 17 ст.повертає собі колишнє значення духовної та політичної столиці(протекторат козацтва).1615- - Київське братство приБогоявленській церкві, до якого разом з усім військом записався Кон-Сагайд., жертвуючи на його потреби значні кошти.Гальшка Гулевичівна –заповідала братству кошти та маєтності.Другий культурний осередок – Києво-Печерська лавра.1616 – Київська братська школа.Єлесей Плетенецький – архімандрит лаври – викупляє Срятинську друкарню, перевозить її у Київ і створює друкарню Києво-Печерської лаври. Від 1627 року Петро Могила - архімандрит Києво-Печерської лаври, а в 1632 – митрополит.У 1631 він створює школу при лавріУ 1632 році на базі Київської братської школи та Лаврської школи був створенийновий навчальний заклад — Києво_Могилянська колегія, названа так на честь її протектора митрополита Петра Могили. Пізніше (1708 р.) колегія отримала статус академії. На чолі її стояв ректор, за навчальний процес, додержання програм, успішність, матеріальнівитрати відповідав його заступник — префект. З числа вчителів призначався суперінтендант, який стежив за поведінкою студентів поза академією, в чому йому допомагали обрані із студентів директори, візитатори, сеньйори бурс. Викладачам у веденні занять допомагали кращі студенти — магістри, інспектори, цензори. Викладачів молодших класів іменували дикалами, магістрами або просто вчителями, старших професорами. Проте порівняно з європейськими університетами існували й певні відмінності. Академія не ділилася на факультети, не давала випускникам вчених ступенів, курс наук не завжди був постійним, тут існували власні принципи зарахування студентів, утримання викладачів. До академії приймалися представники всіх станів. Переважну більшість студентів тутстановили діти козацької старшини, міщан, селян. Крім українів, навчалося багато сербів, македонян, валахів, вихідців з «німецьких земель». Кількість студентів в академії такожзмінювалася, доходячи в окремі випуски до 1000_1200 чол. Києво_Могилянську академію порівнюють із такими національними святинями знань, як Оксфорд у англійців, Сорбонна у французів, Карлів університет у чехів, Ягеллонський університет у поляків.Це був перший православний вищий навчальний заклад України.

Навчання в Києво_Могилянському колегіумі (академії) тривало 12 років. Особливого значення надавалося вивченню й читанню лекцій латинською мовою Викладалися всі навчальні предмети, за виняткомкатехізису та слов’янської граматики, латиною.Першоосновою всієї навчальної програми в академії, крім вивчення мов, були так звані сім вільних наук — граматика, риторика, піїтика, філософія, математика, астрономія й музика.

Діяльність друкарні.Перші датовані книги, видані тут – Каноник(1614) і Часослов(1616).Було видано цикл анти уніатських книг " Києво-печерський Патерик", " Синопсис", " Книга о вере".Продуктивність друкарні лаври була чи не найбільшою в Україні.До кінця 18 ст.цією друкарнею було випущено 517 видань.Друкували підручники, старослов янською, польською, грецькою, латинською мовами, світські книги – " Вірші" Касіяна Саковича, " лексикон словеноросский" Памви Беринди,.Над оформленням книг працювали гравери Леонтій Тарасевич, Данило Галяховський.