Український театр та музика епохи бароко

Театр.На 70-тірр.17 – першу половину 18ст. припадає розквіт українського шкільного театру, що ґрунтувався на шкільній драмі і був пов язаний з діяльністю Києво-Могилянської Академії. Шкільні драми були обов язковою частиною пелагогічної програми, авторами драматичних творів були професори Академії, які здійснювали шкільні постановки. Шкільні драми можна поділити на кілька тематичних груп. Найбільшою популярністю користувалися п’єси різдвяного і великоднього циклів, що розвивали середньовічний жанр містерії. На агіографічні сюжети писалися міраклі — п’єси на теми із життя святих. Досить поширеними були драми мораліте — морально-дидактичні п’єси з алегоричним сюжетом. Досягненням тогочасної драматургії є п’єси на історичні теми: «Владимир» ФеофанаПрокоповича, «Милость божія» невідомого автора.Трагікомедію «Владимир» Феофан Прокопович написав у 1705 р. і того ж року вона була поставлена студентами Києво_Могилянської академії. В основі її сюжету — прийняття київським князем Володимиром Святославичем християнства. «Милость божія» невідомого автора - у п’єсі йдеться про визвольну війну українського народу проти польсько_шляхетського поневолення 1648_1654 рр. З середини XVIII ст. шкільна драма занепадає. Митрополит Самуїл Миславський заборонив вистави у Київській академії, її професори вже не писали і не виставляли драм.Без сумніву, шкільна драма відіграла позитивну роль в історії української театральноїсправи. Та особливе її значення полягає у тому, що вона дала поштовх до розвитку такогожанру, як інтермедії — невеликі комічні сценки, що ставилися між актами драми. До кожної з шкільних драм додавалося по кілька інтермедій. Автори їх невідомі, очевидно це були студенти івипускники Києво_Могилянської академії, які добре знали народне життя. Написані інтермедії живою народною мовою, носили соціальний або побутовий зміст, їх героями були козаки, селяни, цигани. поляки тощо. З 17ст. в Україні побутувала народна драма(" Цар Ірод", " Коза", " маланка"), діяв ляльковий театр – вертеп. Авторами і популяризаторами вертепу були мандрівні дяки, студенти Києво_Могилянської академії.Вертеп зображали у вигляді двоповерхового будиночка, де ролі виконували ляльки, на верхньому поверсі – релігійна частина вистави, на нижньому – комічна сценка.Наприкінці 18 ст. в Україні починають виникати професійні театральні трупи.У 1778 у Львові відкрили перше постійне театральне приміщення, 1783-1784 – постійне приміщення театру в м.Дубні.Перша професійна театральна трупа Харківський вільний театр виникла в 1789.Крім того, в садибах великих землевласників існували домашні аматорські театри.

Музика.У 17-18 р.у братських школах Львова, Луцька, Острога, Києва, у Києво-Могилянській колегії викладали музично-теоретичні дисципліни, вивчали нотну грамоту.У цей час у церковній музиці утвердився багатоголосний спів – партесний, теоретичні основи цього співу узагальнив М.Ділецький у " Граматиці музикальній".Кобзарі – запорожці – кобза, ліра, сопілка, цимбали, скрипка.Помітних успіхів досягла укра.муз.культура у 18ст, осередком муз.життя стала К-М академія, де вивчали нотну грамоту, були поширені хоровий спів, гра на музичних інструментах, існував симфонічний оркестр.

У середній і вищих школах (зокрема, Києво-Могилянській академії) виховувалися регенти і співаки, які піднесли українську музику на справді високий художній і професіональний рівень. У 1738 році в м. Глухові було відкрито музичну школу, що мала готувати співаків для Придворної співацької капели в Петербурзі, а також музикантів-інструменталістів. Кандидатів для навчання у цьому закладі набирали з усієї України. У Петербурзі, Москві українські музиканти ставали вчителями, співаками в капелах, грали в оркестрах, брали участь в оперних виставах.Українська музика

найбільш плідно розвивалася в культових хорових формах. Видатні композитори - Максим Созонтович Березовський, Артем Лук’янович Ведель, Дмитро Степанович Бортнянський.У другій половині XVII ст. з’являються нові осередки, де інтенсивно розвивається інструментальна музика. Це музичні цехи (об’єднання музик, що обслуговували різноманітні урочисті церемонії, воєнні походи і розваги) в українських містах, музика в козацькому війську. Її роль і характер у різні історичні періоди були різними. На Запорізькій Січі музиканти грали під час походів та святкування перемоги, скликали на військові ради, набули поширення козацькі пісні з маршовим ритмом. Саме в козацькому середовищі сформувались характерні риси української інструментальної музики. Музика відігравала важливу роль і у шкільній драмі, яка набула значного розвитку в ХVІІ_ХVІІІ ст. у навчальних закладах, зокрема у Київській академії. У драмі широкозастосовувалися хори, що здійснювали функцію коментатора подій або виступали як моралізаторський чинник.