Розвиток освіти в період українського ренесансу

У ході боротьби українців проти католицького впливу велику роль відігравали братства – організація шкіл.1463 – Успенське братство, 1572 – І.Федоров засновує у ЛЬавові друкарню, 1574 – видав Апостол і Азбуку. 1586 - отримало право Ставропігії(звільнення від влади львівського епископа в безпосередньо підпорядкування Константинопольському патріарху).1585 – Львівська братська школа, невдовзі вони також виникають в Рогатині, Перемишлі, Луцьку, Вінниці, Кам янці-Подільському, Києві тощо.У братських школах навчалися діти всіх станів, сироти, школи утримувалися коштом братчиків(львівських міщан), вивчали старослов янську, грецьку, латину, полську, німецьку; 7 вільних мистецтв(діалектика, риторика, граматика, арифметика, геометрія, астрономія, музика).Тут викладали Стефан і Лаврентій Зизаній, Кирило Транквіліон-Ставровецький, Іов Борецький, Сильвестр Косів.У шкільній друкарні були видані підручники " Адельфотес" (граматика грецької та старослов янської мови і граматика Мелетія Смотрицького. Першим навчальним закладом вищого ступеня була Острозька греко_слов’яно_латинська школа, заснована у 1576 р. князем Костянтином Острозьким для боротьби проти польсько_шляхетського і католицького засилля.

Першим ректором Острозької школи був вчений і письменник Герасим Смотрицький, автор політичного трактату «Ключ царства небесного», надрукованого 1587 р. в ОстрозіНайбільшим і найвпливовішим в УКРАЇНІ БУВ культурно-освітній центр в м.Острог, створений у 1576р під патронатом Костянтина-Василя Острозького.Центр складався з колегії, або " три язичного ліцею" – слов яно-греко0латинськохї академії, друкарні та науково-літературонго гуртка.Завершення роботи центру відносять до 1636р, коли він був ліквідований онукою Острозького Анною-Алоїзою Ходкевич і перетворений на єзуїтський колегіум..Першим ректором став Герасим Смотрицький. Визначними вчителями були Кирило Лукаріс, Ян Лятос, Іов Княгиницький, Василь Суразький, Дем ян Наливайко, Клірик Острозький.Вихованці – Конашевич-Сагайдачиний, Мелетій Смотрицький(автор слов янської граматики), Іов Борецький.Велику увагу приділяли вивченню мов, граматики, діалектики, риторики, арифметики, геометрії, музики, астрономії.Заклад мав прекрасну бібліотеку, друкарню – " буквар", Псалтир, Новий завіт. 1580-1581 – Острозька біблія. 1615- - Київське братство приБогоявленській церкві, до якого разом з усім військом записався Кон-Сагайд., жертвуючи на його потреби значні кошти.Гальшка Гулевичівна –заповідала братству кошти та маєтності.Другий культурний осередок – Києво-Печерська лавра.1616 – Київська братська школа.Єлисей Плетенецький – архімандрит лаври – формує друкарню при лаврі. Від 1627 року Петро Могила - архімандрит Києво-Печерської лаври, а в 1632 – митрополит.У 1631 він створює школу при лавріУ 1632 році на базі Київської братської школи та Лаврської школи був створенийновий навчальний заклад — Києво_Могилянська колегія, названа так на честь її протектора митрополита Петра Могили. Пізніше (1708 р.) колегія отримала статус академії.. До академії приймалися представники всіх станів. Переважну більшість студентів тутстановили діти козацької старшини, міщан, селян. Крім українів, навчалося багато сербів, македонян, валахів, вихідців з «німецьких земель». Кількість студентів в академії такожзмінювалася, доходячи в окремі випуски до 1000_1200 чол.