Тема 3. Зміст та принципи системно-синергетичного підходу,

Зміст та принципи системно-синергетичного підходу,

Сутність системного підходу полягає в тому, що відносно самостійні компоненти розглядаються не ізольовано, а в їхньому взаємозв»язку, в системі з іншими. Системний підхід дає змогу виявити загальні системні властивості та якісні характеристики окремих елементів, що становлять систему. При системному підході педагогічну систему розглядають як сукупність взаємопов»язаних елементів: мета навчання, суб»єкти педагогічного процесу (педагог і учень), зміст навчання (загальна, базова та музична культура), методи і форми педагогічного процесу та матеріальна база (засоби).

Останнім часом активно розглядається синергетичний підхід – напрям філософсько-педагогічної думки, який відштовхується від глобального аналізу сучасності і формування нової парадигми наукової картини світу. Ідея світоглядної цілісності у синергетичному підході грунтується на нових закономірностях взаємодії логосу і хаосу та інших протилежностей буття. Синергетика – черговий крок до розуміння феномену світового співвідношення, через неї досягається більш глибоке розуміння явищ природи і світу людини. Необхідність використання синергетичного підходу до формування світогляду сучасної людини не викликажє сумніву. Успішне вирішення цього завдання багато в чому пов»язано з виходом освіти за рамки технократичної парадигми, а також виходом на передній план ціннісного знання і формування особистісно значущої картини світу. У філософії нестабільності основна увага приділяється проблематиці нового діалогу «Людина – природа- культура». Методологічні закономірності цього діалогу поширюються і на діалог «Людина-людина». Відомий представник діалогового спілкування В. Біблер надає великого значення аналізу діалогу між різними типами культури, світогляду і мислення.

Застосування синергетичного підходу до музичної або мистецької освіти означає діалог: 1) педагогічної створюючої сили, що визначається метою і 2) руйнівної сили педагогічного процесу, хаотичного предбаченого елементу, принципів самоорганізації систем природи, мистецтва і дитини.), що мають конструктивну здатність, оскільки в людині закладено найвищий параметр порядку, який концентрує творчий потенціал. Вченими встановлено, що розумне чергування протилежностей – спокою та динаміки – сприяє творчій самореалізації, формуванню розвиненої, вільної та позитивно настроєної особистості, появі відчуття гармонії природою, Всесвітом.