Урок № 47

Тема. Хвощі. Плауни. Міні-проект «Як утворився торф і кам’яне вугілля».

Мета: Ознайомити учнів з представниками плауноподібних та хвощеподібних, циклами їх розвитку, поширенням, зовнішньою будовою та процесами життєдіяльності, розкрити їх індивідуальність у порівнянні з іншими рослинами; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, робити логічні висновки, вміння проводити спостереження, удосконалювати навички самостійної роботи з підручником, з роздатковим гербарним матеріалом; виховувати бережливе ставлення до вищих спорових рослин та відповідальністьза рослин, що зникають.

Обладнання і матеріали: схеми, малюнки, гербарій, таблиці.

Базові поняття: спороносний колосок, стробіл, весняний та літній пагін, лепідодендрон, лікоподієм.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

До дошки виходить два учні. На неї спроектувати запитання, які будуть з´ являтися поступово. Учні, читаючи їх, говорять, до чого їх віднести: до моху чи до папороті.

1. Спорофіт утворений листками.

2. Спорофіт схожий на пташку зозулю.

3. Маю назву сфагнум.

4. Утворюю торф.

5. Гаметофіт двостатевий.

6. Листки називаються вайї.

7. Моя назва щитник чоловічий.

8. Маю ризоїди.

9. Маю кореневища.

10. Маю квітку.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Прослухайте вірш і потім скажете, чи вірно думав поет:

Серед лісів прекрасної землі

Зустрінеш ти рослини ці малі.

Їх не смакують коні та корови.

Плетуть у лісі килими чудові.

Тінь полюбляють, там завжди ростуть,

Ботаніки їх плаунами звуть.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Плауноподібні та Хвощеподібні - ще два відділи вищих спорових рослин. За особливостями життєвого циклу вони нагадують папоротеподібних: особини нестатевого покоління мають пагони та корені; особини статевого покоління - заростки - невеликі за розмірами та живуть окремо. Відрізняються вони насамперед будовою вегетативних органів.

1. Відділ Плауноподібні

Що собою становлять представники відділу Плауноподібні? Як і папоротеподібні, плауноподібні - одні з найдавніших вищих спорових рослин. Сотні мільйонів років тому серед плаунів були й деревоподібні форми. Наприклад, стовбур вимерлого лепідодендрона сягав заввишки до 40 м, а діаметр міг становити 2 м. Рештки цих рослин разом із деревоподібними папоротями та хвощами брали участь в утворенні покладів кам'яного вугілля та нафти. Сучасні плауноподібні (близько 1300 видів) - це багаторічні

представникам відділу Хвощеподібні? Сучасні хвощеподібні, як і плауноподібні, - це виключно багаторічні вічнозелені лише трав'янисті рослини із повзучим стеблом.

Ознайомимося з плаунами на прикладі плауна булавоподібного. Ця багаторічна вічнозелена рослина оселяється у зволожених ділянках хвойних лісів. Повзуче стебло вилчасто галузиться, його довжина може досягати 3 м. Стебла вкриті дрібними лускоподібними листками. Від горизонтального стебла відходять додаткові корені. На верхівках деяких вертикальних пагонів розташовані видозмінені спороносні листки, зібрані в колоски. У колосках утворюється велика кількість спор.

Зі спор розвиваються заростки. Це особини статевого покоління, на яких розвиваються чоловічі та жіночі статеві органи. Проте заросток розвивається надзвичайно повільно - понад 10 років. У цей час заросток вступає у взаємовигідне співжиття з ґрунтовими грибами. В основному ж плаун розмножується вегетативно.

Цікавий спосіб вегетативного розмноження баранця звичайного. На його верхівкових листках утворюються вивідкові бруньки. Після дозрівання вони відкидаються від рослини на відстань до 50 см.

Плауни застосовують у господарстві людини. Спори деяких плаунів багаті на олію, ними пересипають ливарні форми. їх використовують також у виготовленні ракет для феєрверків: тріск під час вибухів цих ракет виникає внаслідок гучного лускання оболонок спор, коли олія всередині закипає. У медицині спори плаунів застосовують як присипку у разі подразнення шкіри та для виготовлення оболонок пігулок. Серед плаунів є й отруйні види, неїстівні для тварин.

Які риси притаманні трав'янисті рослини. Ця група рослин нечисленна - відомо усього

Докладніше із цими рослинами ознайомимось на прикладі хвоща польового. Ця рослина відома як бур'ян і може зростати на городах і полях. Оселяється він на кислих ґрунтах зі зниженою родючістю. Тож хвощ польовий є біоіндикатором кислих ґрунтів, адже там, де він росте, ґрунт має підвищену кислотність.

У ґрунті міститься багаторічне кореневище завдовжки 2 м, від якого відходять додаткові корені. На кореневищі утворюються маленькі бульбочки, в яких запасається крохмаль. Щорічно хвощ утворює два види вертикальних пагонів, які відходять від кореневища. Заввишки вони можуть сягати до 50 см. Навесні з'являються нерозгалужені пагони бурого кольору, які несуть розетки дрібних листків. І пагони, і листки позбавлені хлорофілу. На верхівках цих пагонів утворюються спороносні колоски. Після розсівання спор весняні пагони відмирають, а їм на зміну розвиваються зелені - літні. Ці пагони кільчасто галузяться, на бічних гілках розташовані маленькі клиноподібні листки, позбавлені хлорофілу. Тому фотосинтез відбувається у зелених стеблах.

Із спор розвиваються особини статевого покоління - заростки. Вони мають вигляд дрібних пластинок, які ростуть на поверхні добре зволожених ґрунтів. Одні з цих заростків утворюють сперматозоїди, інші - яйцеклітини. Як і в інших спорових рослин, із зиготи розвиваються особини нестатевого покоління.

Хвощі поширені у різних кліматичних зонах, переважно у вологих лісах, на болотах та луках. Деякі види хвощів, наприклад хвощ польовий, застосовують у медицині як сечогінний та кровоспинний засіб. У тканинах хвощів великий вміст сполук Силіцію, тому вони дуже жорсткі та неїстівні для більшості тварин. Є серед хвощів і отруйні види (наприклад, хвощ болотяний). Лише деякі види, зокрема хвощ плямистий, галузистий, зимовий, використовують для годівлі тварин

V. Узагальнення і систематизація знань

Обговорення дитячих міні-проектів «Як утворився торф і кам’яне вугілля»

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал підручника відповідно до теми уроку.

2. Виконати завдання з теми уроку в робочому зошиті.