Урок № 44. Тема.Водорості (бурі, червоні, діатомові).

Тема. Водорості (бурі, червоні, діатомові).

Мета: Сформувати знання учнів про різноманітність водоростей; ознайомити із пристосувальними рисами будови та життєдіяльності водоростей на прикладі бурих, червоних та діатомових водоростей; розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти та робити відповідні висновки; уміння логічно мислити та проявляти спостережливість; виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища та інтерес до вивчення водних рослин.

Обладнання і матеріали: схеми, малюнки, таблиці, що дозволяють ілюструвати різноманітність водоростей та їх значення, м\м дошка, презентація «Різноманітність водоростей»

Базові поняття: червоні водорості, бурі водорості, діатомові водорості.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Інтелектуальна розминка.

1. Які організми називають одноклітинними? Приклади.

2. Які переваги мають багатоклітинні водорості над одноклітинними?

3. Який спосіб живлення у зелених водоростей?

4. Назвати представників зелених водоростей.

5. Що спільного та відмінного в будові одноклітинних і багатоклітинних водоростей?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Поміркувати!

- Полярники кажуть, що у липні “цвіте” Арктика. Великі снігові простори стають червоними, неначе яскраві тропічні квіти виростають на полярних крижинах. Так здавалося здалеку.

Зблизька ніяких рослин не видно. Але весь шар снігу завглибшки іноді до 5 см ніби хтось навмисне пофарбував.

Учені дослідили дивний сніг під мікроскопом і виявили в ньому найдрібніші яскраво-червоні організми – живі хвостаті “кульки”. Коли сніг скуто морозом, кульки нерухомі. Та тільки-но влітку сонце розтопить сніг, як кульки оживають, починають рости і ділитися. З однієї утворюється 4, 6, іноді 8 нових організмів. “Новонароджені” крихітки теж мають ниткоподібні хвостики-джгутики. Вони плавають, ударяючи по воді джгутиками, ніби веслами.

Що то за кульки? Чому вони червоні? Як вони живуть? До якої групи організмів вони належать?

Відповіді ми повинні дати на нашому уроці

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Мікроскопічні одноклітинні організми з “хвостиками” називають джгутиконосцями. Вони стоять на межі двох світів – рослин і тварин. Вони рухливі як тварини, а живляться як рослини. Інші поживні речовини, необхідні для життя, малята одержують з пилу, який найтоншим шаром застеляє, навіть, кришталево-чистий сніг. За Полярним колом у льодовиках оселяються особливо “морозостійкі” джгутиконосці – сфенели. З допомогою в’юнких джгутиків мікроскопічні водорості пересуваються мілкими канавками, проречинами на поверхні снігу, і забарвлюють його у червоний колір.

2. Розповідь про морські водорості: червоні, бурі, діатомові…

3. Клас об’єднується у три групи і, працюючи з текстом підручника, кожна група вивчає матеріал відділу водоростей, а потім презентує вивчений матеріал за допомогою таблиці.

V. Узагальнення та систематизація знань.

А) Запитання до учнів

1. У чому полягають особливості будови водоростей?

2. Чи можуть водорості вести прикріплений спосіб життя?

3. Що ти знаєш про місце життя водоростей?

4. Для чого водоростям потрібна пульсуюча вакуоля?

Б) Перегляд та обговорення презентації «Різноманітність водоростей».

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал підручника відповідно до теми уроку.

2. Виконати завдання з теми уроку в робочому зошиті.