Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Урок № 39
|
|
Тема: Насінина
Мета: довести до учнів відомості про будову насінини; ознайомити учнів з головними умовами, необхідними для проростання насіння; розвивати увагу, спостережливість, уяву; виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища та рослин рідного краю.
Обладнання і матеріали: гербарний матеріал насінин і плодів, малюнки, фотографії або таблиці із зображенням проростаючих насінин, стакани, насіння квасолі.
Базові поняття і терміни: проростання насіння, схожість, зародок, запас поживних речовин.
Тип уроку: комбінований
Хід уроку
І. Організаційний етап
Привітання вчителя і учнів. Перевірка готовності до уроку. Перевірка присутніх.
ІІ. Актуалізація опорних знань
Завдання на картках.
— Розташуйте процеси в порядку того, як вони відбуваються при заплідненні:
а) утворення і ріст пилкової трубки;
б) пилок потрапляє на приймочку маточки;
в) злиття одного сперматозоїда з яйцеклітиною, а другого — з центральним ядром;
г) рух сперматозоїдів пилковою трубкою до зародкового мішка.
— Розташуйте процеси в порядку того, як вони відбуваються при утворенні насіння:
а) ділення зиготи й утворення зародка;
б) утворення покривів насінини;
в) поділ клітин заплідненого центрального ядра й утворення ендосперму.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Мабуть не один раз декому із нас доводилось очищати свій одяг від чіпких колючок різних рослин, наприклад, череди, лопуха. Ми були свідками коли пух тополі кружляв наче білий сніг. А ще споживали дуже поживні, чудові на смак ядра горіха грецького. А чи задумувались ви що це за створіння природи? Так, мова на нашому уроці піде про насінину.
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Будова насінини
Поява насінини – найдосконаліше пристосування до розмноження і розселення рослин, що утворюється в результаті запліднення з насінного зачатка. Зовні насінина вкрита насінною шкіркою, під якою розташовані зародок і запас поживних речовин. Завдяки шкірці зародок здатний переживати тривалі періоди несприятливих умов (відсутність вологи, холод тощо). А сам зародок має зародковий корінь, зародкове стебло, зародкову бруньку й зародкові листки-сімядолі. Сімядолей у насінині зазвичай буває дві чи одна й за цією ознакою рослини поділяють на дво- та однодольні.
Насінина дводольної рослини, наприклад, квасолі, вкрита товстою шкірочкою. На вузькій увігнутій поверхні насінини розташований рубчик — місце прикріплення насінини до насінної ніжки. Поряд з рубчиком є отвір, через який до насінини під час його формування надходить зародок у вигляді двох добре розвинутих сім’ядолей, зародкового корінця, зародкового стебельця і брунечки. Всі поживні речовини містяться в сім’ядолях, які є першою парою видозмінених листків зародка.
Насінина однодольної рослини, наприклад, зернівки пшениці, вкрита оплоднем, що зрісся зі шкірочкою насінини, а під нею містяться зародок і запасаюча тканина у вигляді ендосперму. Зародок має сформовані вегетативні органи майбутньої рослини: зародковий корінець з кореневим чохликом, зародкове стебельце і брунечку. В центрі брунечки добре помітний конус наростання, вкритий зародковими листочками. Верхній зародковий листок захищає проросток при проходженні крізь грунт. Частина зародка, що прилягає до ендосперму, є редукованою сім’ядолею і має назву щитка, через який зародок отримує поживні речовини і воду з ендосперму.
2. Проростання насіння
Лише у небагатьох рослин насінина здатна проростати відразу ж після дозрівання (наприклад, верба, тополя). Насіння більшості рослин, навіть за сприятливих умов, певний час не проростає, бо перебуває у стані спокою. У цей час у насінині процеси обміну речовин, зокрема дихання, майже припиняються, а вміст води становить не більше 10-15 %. Тривалість періоду спокою у різних видів рослин неоднакова - від трьох тижнів до кількох місяців, а то й років.
Які умови потрібні для проростання насінини? Проростанням насінини називають сукупність процесів, які зумовлюють розвиток та вихід назовні паростка. Після виходу насінини зі стану спокою для її проростання потрібна сукупність певних умов: достатня вологість, вільний доступ повітря, що містить кисень, певна температура, а для деяких видів ще й світло. Наприклад, насіння озимої пшениці починає проростати за температури 0... +2 °С, а теплолюбних кукурудзи та перцю - при +8... 10 °С.
Для того щоб пришвидшити вихід насіння зі стану спокою, його певним чином обробляють. Так, насіння яблунь, груш, вишень, слив витримують у вологому піску за зниженої температури (0... +5 °С) від 30 до 90 діб і більше, залежно від виду рослини. За цей час у насінині відбуваються відповідні фізіологічні зміни, і вона набуває здатності до проростання. Іншим способом виведення насінини зі стану спокою є ушкодження її оболонок, що відкриває доступ воді та повітрю до зародка (наприклад, конюшини, люцерни). Часто насіння зі стану спокою виводять, обробляючи його біологічно активними сполукам (наприклад, фітогормонами).
Потрапляючи у сприятливі умови, насінина поглинає воду й набрякає. Водночас активується її дихання, запасні органічні речовини переходять у доступну для споживання зародком форму (наприклад, нерозчинний крохмаль перетворюється на розчинні цукри). Частина цих речовин витрачається на забезпечення клітин зародка енергією, частина - на утворення сполук, необхідних для їхнього поділу та росту.
Спочатку проростає зародковий корінь, а вже потім - пагін. Корінь прориває насінну шкірку та росте в глиб ґрунту, а пагін спрямовується до його поверхні. Рослину з моменту проростання і до формування перших справжніх листочків називають паростком.
3. Дослідницький практикум. Дослідження умов проростання насіння
Дослід 1. У дві склянки помістіть по 10 насінин квасолі (чи пшениці). На дно склянки № 1 налийте води, а склянку № 2 залишіть сухою. Обидві склянки поставте в тепле місце й накрийте склом. Спостереження. Через 3-4 дні в склянці з водою насіння проросте, а в склянці № 2 насіння не зміниться. Пояснення. Для проростання насіння потрібна вода, оскільки живі клітини зародка можуть отримувати через свої клітинні оболонки лише розчинені поживні речовини, що є в насінині.
Дослід 2. У дві склянки помістіть по 10 насінин квасолі (чи пшениці). На дно склянки № 1 налийте води стільки, щоб лише змочити насіння, а склянку № 2 наповніть водою до країв. Обидві склянки поставте в тепле місце й накрийте склом. Спостереження. Через 3-4 дні в склянці з невеликою кількістю води насіння проросте. У склянці № 2 насіння набубнявіє, але не проросте. Пояснення. Для проростання насіння потрібне повітря, оскільки живі клітини зародка потребують кисню для дихання та отримання енергії.
Дослід 3. У дві склянки помістіть по 10 насінин квасолі (чи пшениці). На дно кожної склянки налийте трохи води, щоб насіння змогло прорости. Обидві склянки накрийте склом. Склянку № 1 поставте в тепле місце, а склянку № 2 — на холод або в холодильник. Спостереження. Через 3-4 дні в склянці № 1 насіння проросте, а в склянці № 2 — ні. Пояснення. Для проростання насіння потрібне тепло, що є необхідною умовою хімічних реакцій у клітинах зародка.
Дослід 4. У склянку помістіть 20 насінин квасолі, створіть оптимальні умови зволоження, тепла й повітря. Спостереження. Через 3-4 дні перевіряємо, чи всі насінини проросли. Пояснення. Для проростання насіння потрібні не лише тепло, повітря та волога, а й живий зародок. Отже, для проростання насіння потрібні вода, повітря, тепло та живий зародок.
V. Узагальнення і систематизація знань
Лабораторне дослідження № 9.
Тема: Будова насінини
Мета: сформувати в учнів знання про будову насіння дводольних та однодольних рослин, зясувати спільні та відмінні ознаки.
Обладнання та матеріали: намочене насіння квасолі, сухі зернівки пшениці.
Хід роботи
1. Розгляньте насіння однодольних та дводольних рослин.
2. Замалюйте повздовжній переріз насінини квасолі та пшениці. Зробіть відповідні позначення.
3. У висновку вкажіть спільні та відмінні ознаки у будові насіння однодольних та дводольних рослин.
VІ. Домашнє завдання.
Опрацювати матеріал підручника.