Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Простежте основні положення програми РСДРП та вкажіть на її роль у революційному русі першої чверті ХХ ст.






Російська Соціал-Демократична Робітнича Партія (РСДРП) — російська політична партія, утворилася на І з'їзді в Мінську в березні 1898. У з'їзді взяли участь делегати Союзу Боротьби за Визволення Робітничого Класу з Петербургу, Москви, Києва та Катеринослава, євреї. З'їзд обрав Центральний Комітет, до якого увійшли А. Кремер, А. Ейдельман та С. Радченко.

Статут РСДРП був побудований на демократичних принципах, Бунд входив до партії як автономна організація. Партія визнавала право на самовизначення за кожною національністю. Офіційним органом РСДРП визнано «Рабочую Газету», а репрезентантом партії поза Росією Союз Рос. Соціал-Демократів за кордоном. Перший з'їзд не спричинився до розгорнення ширшої діяльности РСДРП. Дуже швидко після цього, більшість чл. партії була заарештована, у тому ч. також члени ЦК. Одночасно в партії почалися розходження щодо програми і тактики.

У 1903 в Лондоні відбувся II з'їзд РСДРП. Там дійшло до розколу партії на фракції більшовиків і меншовиків. Групу більшовиків н.а II з'їзді очолював Ленін, керівниками меншовиків були П. Аксельрод, О. Потресов, Віра Засуліч, пізніше Г. Плеханов. Розкол у РСДРП стався в наслідок розбіжностей думок щодо структури та характеру партії та її ролі в суспільстві. Група членів РСДРП під проводом Леніна, випадково здобула на одному лише засіданні з'їзду більшість голосів, але після цього стала називати себе «більшовиками». В дійсності ж більшість в РСДРП весь час мали меншовики. Фракція Леніна вважала членами партії тільки тих, хто брав активну участь у діяльності партійних органів; меншовики, під проводом Мартова, допускали до партії також її прихильників.

Найважливішою справою з'їзду було прийняття програми партії; 9 засідань зайняло її обговорення. Влітку 1901 редакція «Іскри» і «Зорі» почало підготовку проекту програми партії. З'їзду представили проект, в якому була врахована велика частина поправок і доповнень, внесених Леніном в два проекти програми Плеханова. Ленін наполіг на тому, щоб в редакційному проекті були чітко сформульовані основні положення марксизму про диктатурі пролетаріату (у цьому питанні Плеханов проявив коливання), про гегемонію пролетаріату в революційній боротьбі, підкреслені пролетарський характер партії і її керівна роль у визвольному русі в Росії. Леніном була написана аграрна частина програми. При обговоренні проекту програми на з'їзді розгорілася гостра боротьба. Акимов (Ст П. Махновець), Піккер (А. С. Мартинов) і бундовец Лібер виступили проти включення в програму пункту про диктатуру пролетаріату, посилаючись на те, що в програмах західноєвропейських соціал-демократичних партій цей пункт відсутній. Л. Д. Троцкий заявив, що здійснення диктатури пролетаріату можливе лише тоді, коли пролетаріат стане більшістю «нації» і коли партія і робочий клас будуть «найбільш близька до ототожнення», тобто зіллються. Ленін різко виступив проти спроби «економістів» Мартинова і Акимова протягнути ряд «поправок» (лише Акимов запропонував 21) до програми у дусі «теорії стихійності» і заперечення важливості внесення соціалістичної свідомості в робочий рух і керівною ролі революційної партії в нім.

Принципові розбіжності виявилися і при обговоренні аграрної частини програми. Опортуністи, не вірячи в революційність селянства, по суті виступали проти союзу робочого класу і селянства. Ленін показав значення селянства як союзника пролетаріату, обгрунтував революційну вимогу повернення «відрізань» як знищення одне із залишків кріпацтва і необхідність відмінності вимог аграрної програми під час буржуазно-демократичної і соціалістичної революцій..

З'їзд затвердив іськровськую програму, що складається з двох частин, — програми-максимум і програми-мінімум. У програмі-максимум говорилося про кінцеву мету партії — організації соціалістичного суспільства і про умову здійснення цієї мети — соціалістичну революцію і диктатуру пролетаріату. Програма-мінімум освітлювала найближчі завдання партії: скидання царського самодержавства, встановлення демократичної республіки, введення 8-годинного робочого дня, встановлення повного рівноправ'я всіх націй, затвердження їх права на самовизначення, знищення залишків кріпацтва в селі, повернення селянам що відняли у них поміщиками земель («відрізань»). Надалі вимога про повернення «відрізань» була замінена більшовиками (на 3-м-коді з'їзді РСДРП, 1905) положенням про конфіскацію всієї поміщицької землі.

У програмі признавалася необхідність диктатури пролетаріату і висувалося завдання боротьби за неї. Програма заклала науковий фундамент стратегії і тактики революційної партії пролетаріату. РСДРП, завдяки прийнятій з'їздом програмі, була єдиною в Росії політичною партією, діяльність якої цілком відповідала інтересам країни і революційного народу. Керуючись цією програмою, партія більшовиків — Комуністична партія — успішно боролася за перемогу буржуазно-демократичної і соціалістичної революцій в Росії.

При обговоренні написаного Леніном проекту статуту партії, особливо першого параграфа — про членство в партії, боротьба на з'їзді стала особливо гострою.Принциповий сенс боротьби відображав різні погляди на питання про те, якою має бути партія. Ленінці хотіли створити згуртовану, бойову, чітко організовану, дисципліновану пролетарську партію. Мартовци стояли за розпливчату, різнорідну, неоформленную, по суті за дрібнобуржуазну партію. Лише на 3-м-з'їзді РСДРП (1905) була виправлена помилка і прийнято ленінське формулювання першого параграфа статуту.

З'їзд створив партійні центри: ЦО(центральний орган), ЦК і Рада партії. Було вирішено ліквідовувати ненормальне положення за кордоном, де були дві соціал-демократичні організації: іськровськая «Закордонна ліга російської революційної соціал-демократії» і «Закордонний союз «економіста» російських соціал-демократів». 2-й з'їзд визнав «Лігу» єдиною закордонною організацією РСДРП.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.007 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал