Розкрийте зміст указу Миколи ІІ від 12 грудня 1904 р. та позицію Святополк-Мирського та Вітте.

На посаду Міністра Внутрішніх Справ призначений князь Святополк-Мирський.

І земський зїзд проходив у Петрограді з 6 по 9 листопада 1904 р. останній день був присвячений особливим проблемам самого земства. Але перші три дні пішли на обговорення останнього пункту порядку денного, а саме – загальних прендумов для нормалізації суспільного і державного життя. Важливим було те, що зїзд виробив і прийняв 11 тез у перших трьої заявлялося, що з початку 80-х років утворилася повна відчуженість між громадськістю і державною владою внаслідок того, що уряд не допускає участі громадськості в обговоренні державних справ і систематично впроваджує одміністративну централвзацію і попечительство областях суспільного життя. Підкреслювалося, що бюрократичний лад створює пропасть не тільки між урядом і суспільством, але і між верховною владою і народом.

Після того, як 2 грудня Святополк-Мирський зробив Миколі ІІ доповідь про земський зїзд і подав прийняті зїздом тези, він попросив царя скликати нараду вищих державних чиновників і самому на ній головувати. І Микола ІІ погодився.

Вітте також підтримав законопроект, так як тут рекомендувалося вирішшення селянського питання. Однак він не міг розділити думки опозиційної громадськості, що при самодержавстві не можна досягти нічого позитивного. Він стояв за самодержавство, яке в більшій степені забезпечує проведення в життя реформ. Коли 11 грудня Микола ІІ запросив до себе Вітте, щоб ще раз почуи його думку відтносно ст.9 законопроекту, Вітте висловив свою думку: «що не відноситься до п.9 негативно і не іикає від його здійснення позитивних результатів. Якщо Государ хочке поступово переходити до конституційного ладу, та скликання представників може бути схвалене. Якщо ж він хоче зберегти самодержавя, скликання представництва не бажане». Після такого пояснення Микола ІІ викреслив с.9

Мирський перебував у відчаї і відчував себе дуже ображеним. Він вважав пораду Вітте цареві зрадою по відношенню до себе. Адже Вітте обіцяв йому свою повну підтримку. Внаслідок цього святополк-Мирський подав заяву у відставку.

Можливість угоди між державною владою і земським лвбералізмом таким чином пропала. Надії на угоду з державною владою нанесенийбув тяжкий удар, вона виявилася нездійсненною мрією. Все це стало передумовою для виникнення революційної ситуації, повела до загострення революційних настроїв у країні.

Вітте в майбутому алежало нести відповідальність за ним же здійснену помилку. Коли після 17 жовтня 1905 р. він був призначений головою Ради Міністрів, йому стало зрозуміло, що однією з умов успішного переходу до конституційного ладу в Росії є угода між урядом і помірковано-ліберальними земськими колами.

Але після невдачі листопадовго з`їзду консервативного лібералізму були зовсім відтістнені і подавлені представниками політичного радикалізму, так що вони не могли більше виступати у якості представників суспільної думки.

Тому Вітте вимушений був вести переговори в 1905 р. з більш радикально настроєними і не схильними до угоди громадськими діячами, що і привело до провалу всіх його спроб обпертися на громадськість і отримати її підтримку.