Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Лабораторна робота №1Стр 1 из 8Следующая ⇒
Херсон 2012р. УДК: 637.13: 637.05: 637.148 Автори - укладачі: – к. с.-г. наук, доцент І.О.Балабанова – асистент Є.О.Родіонов Методичні рекомендації для виконання лабораторних робіт з дисципліни „Технологія молочних продуктів з комбінованим складом сировини” для студентів 3 курсу біолого - технологічного факультету за спеціальністю 7. 092101 „Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва” денної форми навчання за кредитно - модульною системою організації навчального процесу (з елементами самостійної та науково-дослідної роботи). У цих рекомендаціях викладені методи для визначення якості комбінованих молочних продуктів. Теми лабораторних занять визначаються необхідністю практичних навиків і умінь для проведення контролю якості комбінованих молочних продуктів в умовах виробництва згідно вимог діючих держстандартів України, контролю якості на натуральність сировини, молочних продуктів. В умовах лабораторії студенти вирішують виробничі ситуації. Рецензент: – д. с.-г. наук, професор, зав. кафедри годівлі тварин, ДВНЗ «Херсонський ДАУ» Вовченко Б.О. Розглянуто і рекомендовано до видання засіданням кафедри технологій переробки та зберігання с.-г. продукції та методичною комісією біолого- технологічного факультету Херсонського державного аграрного університету від 5 вересня 2012 р. протокол № 1. ЗМІСТ
ВСТУП.. 4 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №1. 6 Тема: Правила роботи і техніки безпеки у молочній лабораторії. 6 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №2. 10 Тема: Різновиди хімічного посуду необхідного для проведення лабораторних занять в лабораторії. 10 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №3. 14 Тема: Відбір середньої проби масла. 14 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №4. 18 Тема: Визначення титруємої кислотності масла (ГОСТ 3624-92) 18 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №5. 20 Тема: Визначення вмісту жиру в маслі. 20 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №6. 21 Тема: Вивчення технологічних особливостей виробництва багатокомпонентних кисломолочних білкових продуктів. 21 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №7. 28 Тема: Вивчення технологічних особливостей виробництва сметани з наповнювачами 28 ШКАЛА ОЦІНКИ ЗНАНЬ З ДИСЦИПЛІНИ.. 35 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.. 36
ВСТУП Масло вершкове виробляється згідно з ДСТУ 4399: 2005, спреди та суміші жирові – згідно з ДСТУ 4445: 2005, вершкові масла з наповнювачами згідно з ТУ У 46.39.104-97 чи іншими чинними в Україні нормативними документами. Вершкове масло – масло, що виробляють з вершків та продуктів перероблення молока, яке має специфічний притаманний йому смак, запах та пластичну консистенцію за температури (12 ± 2) °, з вмістом молочного жиру не менш як 61, 5 %, що становить однорідну емульсію типу “вода в жирі”. Спред – харчовий жировий продукт (емульсія типу “вода в жирі”), який складається з молочного та рослинного жиру з масовою часткою загального жиру від 50 до 85 % і в якому частка молочного жиру не менш як 25 % від загального жиру, із щільною або м’якою консистенцією з (без) додаванням харчових добавок, наповнювачів, вітамінів. Суміш жирова – харчовий жировий продукт, що є сумішшю молочного та рослинних жирів з масовою часткою загального жиру не менш як 99, 0%, в якому частка молочного жиру становить не менш як 25 % від загальної жирової фази продукту з (без) додаванням барвників, ароматизаторів, антиоксидантів, вітамінів. Вершкове масло залежно від масової частки жиру в ньому поділяють на групи: - вершкове масло екстра з масовою часткою жиру від 80, 0 до 85 %; - вершкове масло селянське з масовою часткою жиру від 72, 5 до 79, 9 %; - вершкове масло бутербродне з масовою часткою жиру від 61, 5 до 72, 4 %; - топлене масло ( молочний жир ) з масовою часткою жиру 99, 0 (99, 8) %. Топлене масло ( молочний жир ) – група масла з масовою часткою жиру не менш як 99, 0 (99, 8) %, отримане з вершкового масла, підсирного масла, масла-сирцю або вершків видаленням практично всієї вологи та інших, окрім жиру, твердих речовин. Залежно від технологічних особливостей та органолептичних показників вершкове масло, спреди і суміші жирові поділяють на такі види: - солодковершкове та солоне солодковершкове; - кисловершкове та солоне кисловершкове; - вершкове масло з наповнювачами; - спред солодковершковий; - спред кисловершковий; - спред солоний; - спред з наповнювачами; - суміш жирова несолона; - суміш жирова солона. Солодковершкове масло – вид вершкового масла, що виробляється з пастеризованих натуральних вершків. Кисловершкове масло – вид вершкового масла, що виробляється з пастеризованих вершків, сквашених чистими культурами молочнокислих бактерій. Спред солодковершковий – спред, що виробляється з пастеризованих натуральних вершків та (або) продуктів перероблення коров’ячого молока, та (або) масла з коров’ячого молока, масла топленого і рослинних жирів та (або) їх композицій. Спред кисловершковий – спред, що виробляють з використанням чистих культур молочнокислих бактерій та (або) харчових кислот, ароматизаторів. Солоне вершкове масло чи спред солоний – вид вершкового масла чи спреду, що виробляють з додаванням кухонної солі. Вершкове масло з наповнювачами чи спред з наповнювачами – вид вершкового масла чи спреду, що виробляються з додаванням наповнювачів. Метою дисципліни – формування у майбутніх спеціалістів міцних знань в області технології молока и молочних продуктів, а саме ознайомлення з технологіями виготовлення різних видів масла та спредів, оволодіння оцінки якості виробленої продукції.
Дисципліна ґрунтується на знаннях, отриманих під час вивчення курсів “Молоко і молочні продукти” і взаємопов'язана з навчальними дисциплінами “Безпека якості молочних і м`ясних продуктів", “Біохімія молока”. Завданням дисципліни являється засвоєння теоретичних, практичних та лабораторних навичок визначення якості продукції, вміти проводити продуктовий розрахунок вершкового масла та спредів. Разом з тим надбання практичних навичок виробництва різноманітних видів продуктів, вивчення технологічних параметрів, оволодіння методів дослідження властивостей і якості сировини, готових продуктів необхідно будучим технологам для роботи на молочних підприємствах.
Кількість годин з дисципліни: 108 годин Лекції – 24 годин; Лабораторних робіт – 30 годин. Практичних – 8 годин Кількість модулів – 2. Форма контролю – залік.
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №1 тема: Правила роботи і техніки безпеки у молочній лабораторії. Питання: 1. Техніка безпеки при роботі в молочній лабораторії № 28. І. Загальні правила роботи в лабораторії Працюючи в лабораторії, необхідно виконувати такі правила: 1. До виконання лабораторних робіт допускаються студенти, які пройшли первинний інструктаж з охорони праці з підписом у журналі реєстрації та допущенні до виконання даної лабораторної роботи викладачем. 2. Забороняється робота в лабораторії без халата або у верхньому одязі. 3. Для лабораторних робіт необхідно мати окремий зошит, де всі записи ведуть чітко і акуратно. 4. Перед початком роботи слід ознайомитися із завданням і добре вивчити методику його виконання, підготувати своє робоче місце, перевірити якість реактивів, справність приладів і обладнання. 5. Аналізи виконують стоячи. На робочому столі не повинно бути ніяких сторонніх предметів, за винятком зошита. 6. Категорично забороняється пити воду із хімічного посуду. 7. Виконуючи аналізи, використовують реактиви, розчини і посуд тільки ті, що вказані у методиці. 8. Не користуйтеся реактивами, якщо на склянках, у яких вони зберігаються, немає етикетки з назвою та датою приготування. У реактиву, що надходить зі складу, на етикетці повинно бути вказано його назву і хімічну формулу, масу, номер державного стандарту, характеристику (хімічно чистий, чистий для аналізів, технічний), номер партії, дату виготовлення та термін зберігання. 9. Працюючи в лабораторії, слід бути особливо акуратним: банки з сухими реактивами та розчинами тримати постійно закритими, відкриваючи тільки при використанні; закриваючи банки, не змішуйте корки, бо це призводить до забруднення реактивів і вони стають непридатними для роботи. Ліпше за все корок від банки тримати в руках або класти на стіл так, щоб його частина, яка входить у горловину банки, не торкалася столу; склянки з розчинами, коли берете із них реактив, тримайте так, щоб етикетка завжди знаходилася зверху і на неї не потрапляв реактив. 10. Використаний папір, фільтри, розбитий посуд викидайте у спеціально відведену для цього тару.
|