Василь Касіян

Василь Касіян Василь Ілліч Касіян народився 1 січня 1896 року в багатодітній родишні Ілаша та Євдокії Касіянів у селі Микулинці, що мальовничо розташувалося вздовж лівого берега Прута (тепер це південне передмістя старовинного міста Снятина).

Початкову освіту отримав у Снятинській семирічній (1903), виділовій (1905) та цісарсько-королівській реальній (1908-1915) школах, виявивши неабиякі здібності до малювання. Після Першої світової війни - студент Празької Академії образотворчих мистецтв. Празький період (1920-1926) став одним з найяскравіших у творчості художника, приніс йому європейське визнання та утвердження в професійному мистецтві.

Низкою високохудожніх творів: " Лепта", " Гайдамаки", " Голгофа", " Карпатська мати", " У пошуках роботи", " Бездомні безробітні", " Страйк", " Бездомні на мосту", " Робітнича родина" та іншими роботами на соціальну тематику, він відобразив нелегке життя робітників. Також ним було створено цілий ряд графічних портретів: " Автопортрет", " Іван Франко", " Гуцул", " Селянка з Покуття", " Тарас Шевченко" - над створенням образу якого художник працював упродовж усього життя.

Олена Львівна Кульчицька належала до справжніх митців-енциклопедистів; яскраво й повнокровно виявила свої численні обдарування, зокрема у живописі, акварелі, всіх видах і техніках гравюри, килимарстві, художній кераміці, ковальстві, ювелірній справі, проектуванні архітектурного декору, емалі, етнографії.

Народне життя в минулому та сучасному художниця широко відбила у циклах гравюр: " Страхіття війни" (1915-1916), " Історія княжих часів" (1918), " Портрети українських письменників" (1920), " Лихоліття українського народу" (1930), " Народна архітектура" (1931), " Славні жінки минулого" (1934), " Гуцульщина" (1935), " Легенди гір і лісів" (1936), " Архітектура старого Львова" (1939).

Своєрідним є оздоблення поеми І. Франка " Мойсей" (видання 1960-х років) в її співзвучному, перейнятому суворим пафосом оформленні.

Сергій Георгійович Якутович (21 листопада 1952, Київ, УРСР) — український художник, графік, книжковий ілюстратор, народний художник України, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка, член Національної спілки художників України, член-кореспондент Академії мистецтв України.

1975 — ілюстрації до поеми Олександра Пушкіна «Полтава»

1980 — ілюстрації до твору Александра Дюма «Три мушкетери»

1987 — ілюстрації до твору Олеся Гончара «Перекоп»

1988—1991 — ілюстрації до видання «Україна, сторінки історії»

2002 — ілюстрації до твору Миколи Гоголя «Тарас Бульба»

2004 — ілюстрації до французького епосу «Трістан та Ізольда»

Ілюстрації до збірки творів Миколи Гоголя «Вечори на хуторі біля Диканьки — Миргород» (видавництво «Либідь»)

2005 — авторський проект «Мазепіана» (видавництво «Дуліби»)

2008 — альбом робіт «Абсолютний слух часу» (видавництво Грамота)

Тема: Закарпатська школа живопису. Бокшай, Ерделі.

Мета: ознайомити учнів із Закарпатськими митцями, творчість Бокшая, Ерделі;

розвинути художнє сприйняття в учнів, виховувати

пошану та любов до мистецтва рідної країни

План уроку

Закарпатська школа живопису.

Термін „закарпатська школа живопису” міцно увійшов до лексичного арсеналу сучасних критиків та мистецтвознавців.

ості талановитих особистостей, котрі реалізують свій творчий потенціал і сприяють розвитку наступників. Вони здатні були научити, передати досвід і запалити творчу молодь. На Закарпатті в першій половині XX століття талановиті особистості Й. Бокшай та А. Ерделі.ввійшли в історію закарпатської школи живопису її основоположники.

1931 року було засновано Товариство діячів образотворчих мистецтв Підкарпатської Русі, яке вже через рік об’єднувало 38 художників і головою якого з перших днів був Адальберт Ерделі. Вже у радянський час 16 серпня 1946 року було організовано і запрацювало Закарпатське відділення Спілки художників України, що об’єднало навколо його голови Адальберта Ерделі Йосипа Бокшая, Омеляна Грабовського, Федора Манайла, Андрія Коцку, Адальберта Борецького, Золтана Шолтеса, Миколу Розенберга, Василя Свиду, Івана Гарапка, Ернеста Контратовича, Євгена Грюнвальда та Андрія Добоша. Перші випускники Приватної школи малювання А. Коцка, Е. Контратович, А. Борецький, З. Шолтес.

Феномен закарпатської школи живопису, безумовно, пов’язується з уславленими іменами колег-соратників – Йосипа Йосиповича Бокшая (1891 – 1975 рр.) та Адальберта Михайловича Ерделі (1891 – 1955 рр.). Бокшая -випускник Будапештської Академії мистецтв Йосип Бокшай додому повертається у 1918 році. Приступає до роботи учителем малювання та єпархіальним художником Мукачівської греко-католицької єпархії.

Адальберт Ерделі народився 25 травня 1891р. у с. Загаття, тепер Закарпатська область. Український живописець, один з основоположників закарпатської школи образотворчого мистецтва. Ерделі Працював переважно в жанрах портрета, пейзажу, натюрморту. Навчався 1911-1915 рр. у будапештській академії мистецтв. З 1916р. жив у Мукачеві. 1922-1926 рр. в Мюнхені, з 1926 в Ужгороді. У 1927 р. заснував разом із Й. Бокшаєм Ужгородську художню школу, 1931 р. - Товариство діячів образотворчих мистецтв у Підкарпатській Русі. 1929-1931 жив і працював у Парижі, де і познайомився з імпресіонізмом і фовізмом. Викладав малювання у мукачівській гімназії, учительській семінарії в Ужгороді, 1945-1955 рр. в Ужгородському училищі прикладного мистецтва.

Ерделі

Тема: Підсумки за рік.

Мета: перевірити набуті за рік знання за допомогою тестування

План уроку

Бібліографія

Энциклопедия для детей. Искусство; изд. «Аванто», Москва 1999 г

Яртися «Лекції з історії світової та вітчизняної культури (2005)»

Садохин. Мировая культура и искусство, Москва 2007г

Л.Масол, Художня культура України; вид. Вища школа. Київ, 2006 р.

Б.Лобановський, П.Говдя, Українське мистецтво; вид. «Мистецтво»Київ, 1989

Н.Дмитриев, Краткая история искусства; изд. «Искусство», Москва 1968 г

Альбом «Савва Бродский», автор составитель Матвеев А.И.М, «Изобразительное искусство», 1988