Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Український етнічний масив на території Румунії.
Українці розселені також на етнічних і змішаних землях у Румунїї. Офіційно вважалося, що в Румунії, згідно з переписом населення 1977 р., проживає близько 70 тис, українців, згідно з переписом 1992 р. – 66, 8 тис. Фактично ж їх тут значно більше – 250-300 тис. Найбільше українського населення живе в північній частині країни поблизу кордону з Україною, на етнічних землях. Одним з основних ареалів його розселення є розташована на північному сході (на межі з Чернівецькою обл..) Південна Буковина (Сучавський повіт). Тут нараховується понад 110 тис. українців і членів змішаних українсько-румунських сімей. Другим регіоном є Мараморощина, яка межує із Закарпаттям і є продовженням українських етнічних земель. На Мараморощині та в прилеглих районах проживає близько 100 тис. українців (у тому числа на Мараморощині 63-70 тис). Частина українського населення з північно-західної Румунії та Закарпаття, а пізніше з Буковини, Мараморощини та Східної Галичини переселилася в Банат, зараз там налічується майже 30 тис. чол. Українці живуть у Добруджі, де осіли нащадки колишніх запорожців, які після ліквідації Катериною ІІ Запорозької Січі (1775 р.) створили там Задунайську Січ (на початку XIX ст. частина нащадків колишніх січовиків повернулася на Батьківщину). В дельті Дунаю українці розселені поблизу Тульчі та Констанци. Тепер у Добруджі українське (а також румунсько-українське) населення живе в 30 сільських населених пунктах. Центрами значного зосередження українців є Бухарест, Сату-Маре та інші міста. Характерними є відмінності в мові українців, які живуть у Румунії. Жителі Південної Буковини розмовляють мовою, дуже наближеною до мови населення Північної Буковини. Мова жителів північного заходу Південної Буковини наближена до мови жителів прилеглих до Румунії районів Гуцульщини. Розмовна мова українців західної частини Мараморощини співпадає з говірками південно-східної частини Закарпатської області, східної частини Мараморощини – з говірками Гуцульщини. Мова нащадків колишніх вихідців зі Східної Галичини і Закарпаття в Банаті переважно співпадає з мовою тих районів, з яких вони переселилися. Мова українців – нащадків колишніх вихідців із Запорожжя (запорожців за Дунаєм) – близька до наддніпрянського діалекту (але вона сильно зрумунізована). У цілому ж рівень національної свідомості українців Румунії відносно невисокий. Урядові кола цієї країни багато років усіляко стримували розвиток культури національних меншин, у тому числі української. Скорочувалось число українських шкіл, до мінімуму була зведена культурно-просвітницька робота. Не дивно, що багато румунських українців брали активну участь у «грудневій революції» 1989 р., чимало їх імен знаходимо серед тих, хто загинув у боротьбі проти репресивного режиму Чаушеску. Останнім часом посилилася робота створеного після революції Союзу українців Румунії. «Ми хочемо провести своєрідний перепис українців Румунії, - говорить редактор бухарестського видавництва «Критеріон», письменник М. Корсюк, - всерйоз зайнятися шкільництвом, маємо намір запрошувати з України викладачів рідної мови і літератури і, зрозуміло, готувати своїх учителів… Теперішній уряд ставиться дуже прихильно до національних громад». Встановлюються прямі зв’язки українських громад Румунії з Україною. З 1990 р., наприклад, деякі навчальні заклади Львівської та Івано-Франківської областей почали підготовку спеціалістів для українських шкіл у Румунії. Першими румунськими студентами на Львівщині та Івано-Франківщині стали відповідно майже 30 і 10 випускників ліцеїв з Мараморощини.
|