Урок № 1. Тема: Біологія – наука про життя

Тема: Біологія – наука про життя. Основні властивості живого.

Мета: сформувати в учнів уявлення про біологію як систему наук про живу природу, розглянути об’єкти і методи біології, її значення в житті людини; поглибити знання про відмінності живої та неживої природи; дати поняття про основні ознаки живого. Розвивати уміння порівнювати тіла природи між собою та робити відповідні висновки; уміння логічно мислити та давати розгорнуті відповіді на запитання. Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища; проводити просвітницьку роботу з метою усвідомлення того, що біологія має важливе значення для вирішення проблем сьогодення, тому що її вважають наукою XXI століття.

Обладнання: таблиці зі зображенням об’єктів вивчення біології, схеми, малюнки, комп’ютер.

Базові поняття та терміни: біологія, система, подразливість, розмноження, розвиток, клітина, автотрофи, гетеротрофи, спостереження, експеримент, лабораторія, дослід, мікроскроскоп.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

XXI століття — це століття біології.ЮНЕСКО

Хід уроку

І. Організаційний етап.

Створення позитивної психологічної атмосфери

Учитель просить учнів показати, з яким настроєм вони прийшли сьогодні на урок. Школярі показують “обличчя”, на яких намальовані три вирази: веселе, сумне, байдуже.

ІІ. Активізація опорних знань:

Методом фронтальної та індивідуальних бесід з’ясувати знання учнів про живі організми та неживі тіла.

Питання для бесіди:

Ø 1. Що ми відносимо до живої природи?

Ø 2. Що ми відносимо до неживої природи?

Ø 3. Які природні об’єкти вивчає біологія?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів:

Евристична бесіда

Світ живих організмів надзвичайно різноманітний, дивовижний, досконалий. Тому він завжди цікавив людей. Первісні відомості про живі організми почала накопичувати ще первісна людина. Жива природа давала їм їжу, матеріал для одягу та житла. З часом виникає наука, мета якої полягає у пізнанні сутності життя та закономірності його проявів. У 1802 р. французький учений – природодослідник Жан Батіст Ламарк уперше називає цю науку терміном «біологія» (від грец. «біос» - життя та «логос» - наука.)

Проаналізуйте слова Ф. Тютчева:

Не те, що ви гадаєте, природа:

Не зліпок, не безликеє лице –

В ній є душа, в ній є свобода,

В ній є любов, в ній мозок є!

Повідомити тему, мету та завдання уроку.

«Асоціативний кущ»

Учні висловлюють свої асоціації щодо поняття «біологія». Усі відповіді записуються до асоціативного куща, який зображено на дошці.

Можливі варіанти відповідей учнів: життя, рослини, тварини, гриби, бактерії, людина, віруси.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Розповідь учителя з елементами бесіди.

Навколишній світ є єдиною системою. Що ж таке система? (Учитель вислуховує відповіді учнів і дає визначення.)

Система — це ціле, утворене з частин (компонентів), які пов’язані між собою й впливають одна на одну.

Основними компонентами навколишнього світу є жива та нежива природа.

Жива та нежива природа так само є складними системами. До складу системи живої природи входять живі організми: рослини, тварини, гриби, бактерії, між якими існують взаємозв’язки.

Людина — також є частиною природи й залежить від неї, оскільки їй потрібні їжа, вода, повітря, місце, де можна сховатися від негоди, та багато іншого. Стародавня людина спочатку просто спостерігала за навколишнім світом, а потім почала його вивчати, щоб використовувати ці знання в практичних цілях.

З часом виникло чимало наук про природу, які займаються вивченням живої та неживої природи. Серед них важливе місце посідає біологія.

«Біос» — у перекладі з латинської мови означає — життя, а «логос» — учення, тобто дослівно «біологія» — це вчення про життя, вчення про все живе. Біологія вивчає зовнішню та внутрішню будову живих організмів, їхню життєдіяльність, різноманітність, взаємодію, вплив на них компонентів неживої природи.

Живі організми дуже різноманітні, а тому з’явилося багато біологічних наук, які займаються вивченням живого. Тваринний світ вивчає наука зоологія, рослинний — ботаніка, гриби — мікологія, бактерії — мікробіологія

Окрім того, існують такі біологічні науки, які вивчають окремі сторони живих організмів: їхню зовнішню та внутрішню будову, життєдіяльність, різноманітність, походження, розповсюдження.

Таким чином, біологія є комплексом наук, який вивчає складну систему живої природи.

Повторення ознак живого і неживого. Ознаки живого (учні повинні самі назвати): дихання, ріст, розвиток, рух, живлення, обмін речовин, розмноження, подразливість.

2. Основні властивості живого.

Що таке життя? Чим живе відрізняється від неживого? Відповісти на ці питання й дати точне визначення живого дуже важко. Проте відомі ознаки живого. Спираючись на них, можна відрізнити живі організми від неживих предметів.

Основними ознаками живих організмів є:

ü Живлення

ü Дихання

ü Виділення

ü Подразливість

ü Ріст і розвиток

ü Розмноження

ü Клітинна будова

ü Обмін речовин

Живлення. Їжа потрібна всім живим організмам. Вона є джерелом речовин та енергії, які необхідні для росту, розвитку й життєдіяльності. Надходження в живий організм поживних речовин та енергії й перетворення їх в організмі називають обміном речовин. Обмін речовин — це характерна особливість живого.

Дихання. Для процесів життєдіяльності живим організмам потрібна енергія. Основна частина поживних речовин, які надходять в організм, використовується для отримання енергії. Енергія з поживних речовин вивільняється при диханні. У процесі дихання поживні речовини за участю кисню розпадаються з виділенням енергії та вуглекислого газу. Енергію організм використовує, а вуглекислий газ видихає в навколишнє середовище. Дихання так само є важливою ознакою життя. Усі живі організми дихають.

Виділення. Засвоєння їжі організмами супроводжується виділенням непотрібних, незрідка отруйних речовин. Виділення — також важлива ознака живого.

Подразливість. Подразливість — це здатність живих організмів відповідати на дію компонентів навколишнього світу. Зачувши небезпеку, тварина тікає, а помітивши їжу, рухається в її бік. У рослин подразливість виявляється менш активно. Але все одно виявляється. Наприклад, рослина на підвіконні тягнеться до світла.

Подразливість притаманна тільки живим організмам. Вона допомагає їм пристосовуватися до умов життя, які повсякчас змінюються.

Ріст і розвиток. Ріст — це збільшення розмірів живого організму або його органів. Наприклад, після розпускання бруньок росте листя, воно стає більшим. Упродовж багатьох років ростуть, збільшуючись у розмірах, дерева.

Розвиток — це поява в процесі росту організму нових частин або органів.

Наприклад, поява в рослин квіток та плодів. Ріст і розвиток відбуваються за рахунок поживних речовин та енергії.

Розмноження. Нові покоління живих організмів з’являються внаслідок розмноження. При цьому в потомства зберігаються основні ознаки батьків.

Живлення, дихання, обмін речовин, подразливість, ріст і розвиток — усі ці властивості живого організму називають функціями (від латин. слова «функціо» — звершення, виконання).

Важливою ознакою живого є й те, що живі організми — це більш складні й упорядковані системи, аніж компоненти неживої природи.

3. Вивчення біологічних об’єктів.

Людина отримує біологічні знання за допомогою двох методів — спостереження та експерименту.

Фізкультхвилинка.

Всі піднесли руки – раз!

На носках стоїть весь клас,

Два – присіли, руки вниз.

На сусіда - подивись

Раз! – і вгору

Два! – і вниз,

На сусіда не дивись.

Будемо дружно ми вставати,

Щоб ногам роботу дати.

Раз присіли – два піднялись

Хто старався присідати.

Може вже відпочивати

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

«Мозковий штурм»

Спробуйте кількома словами окреслити, що вам дасть вивчення біології.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Прийом «Вірю – не вірю»

Учням необхідно позначити пропоновані твердження позначками «+» — вірю або «–» — не вірю.

1 Біологія — це наука, яка вивчає життя в усіх його проявах.

2) Людина отримує біологічні знання за допомогою двох методів – експеримент та спостереження.

3) Компонентами середовища життя є тільки живі організми.

4) Будову організмів вивчає наука анатомія.

5) Характерною рисою живих організмів є їхня здатність до рухів.

6) Подразливість характерна тільки для тварин.

7) На Землі є чотири основних середовища життя організмів.

8) Процеси життєдіяльності організмів вивчає наука гістологія.

9) Дихають тільки тварини.

10) Усім живим організмам притаманний подібний хімічний склад.

11) Більшість лікарських речовин отримують із живих організмів.

12) Не всі живі організми здатні відтворювати подібних до себе.

Відповіді:

«Мозковий штурм».

У дуже насиченому розчинні кухонної солі утворюються кристалики згодом збільшуються у розмірах, тобто ростуть. Чому ї не вважають живими істотами? (відсутність ознак живого)

VІ. Підведення підсумків уроку.

«Закінчи речення»

Учні працюють з реченнями:

На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було…

— Урок важливий, тому що…

— Мені сподобалось…

— Мені не сподобалось…

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Підручник ______________________

Зошит ________________________