Основні наукові категорії логістики

ЛС - це адаптивна система із зворотнім зв’язком, яка виконує логістичні функції, складається з підсистем та має зв’язки з навколишнім бізнес середовищем. поділяються на: галузеві; регіональні; функціональні.

Логістична операція – це сукупність дій з перетворення ЛП (транспортування, зберігання, складування, розвантаження, навантаження).

Логістичний потік – це інтегрований товарно-інформаційно-фінансовий потік, який пов’язує учасників ЛС. Основа - матеріальний потік, що включає потоки товарів, сировини, напівфабрикатів

Логістична функція – це сукупність логістичних операцій, яка виконує певне логістичне завдання. три основні: постачання; виробництво; збут.

Логістичні витрати: складаються з транспортних, складських та адміністративних витрат.

Логістичний канал – це організаційна впорядкована сукупність учасників логістичних операцій. Логістичний канал показує, як пов’язані учасники логістичних дій – безпосередньо (прямий канал) або опосередковано (через посередників).

Логістичний ланцюг – це множина учасників логістичних операцій, які територіально впорядковані з визначенням їх точних географічних реквізитів.

Логістична мережа – це схема розміщення учасників логістичних операцій, яка показує взаємозв’язки між ними.

Логістичний цикл – це час виконання логістичних операцій. Мета логістики – максимальне скорочення цього циклу.

Логістична координація – це тісний взаємозв’язок дій всіх учасників або елементів логістичної системи. В сучасних умовах логістична координація приймає форму інтегрованого ЛП.

Логістичний інтерфейс – це програмне забезпечення, що дозволяє спільну роботу учасників логістичної системи.

Концепція „Планування потреб та ресурсів” та засновані на ній логістичні системи MRP, DRP

MRP (Material Requirements Planning) -планування потреб в матеріалах,

DRP (Distribution Requirements Planning) - планування потреб збуту.

MRP мала завданням скоординувати роботу ділянок постачання та виробництва на підприємстві з тим, щоб виробництво не відчувало жодних дефіцитів та перебоїв в отриманні необхідної сировини. Це дозволяє організувати ритмічну безперебійну роботу підприємства. Система

DRP мала завданням скоординувати діяльність ділянок виробництва та збуту на підприємстві, оскільки перевиробництво продукції викликає труднощі у її збуті.(Форд, Дженерал Моторс, ІВМ).

Пізніше з’являються системи MRP-2 i DRP-2. Вони мали дві відмінності від попередників:

1) зміни в розшифровці назв систем: MRP-2 (англ. Material Resourse Planning) - планування матеріальних ресурсів; DRP-2 (англ. Distribution Resourse Planning) - планування ресурсів збуту;

2) передбачали режим роботи «On-line»

Недоліки: окремо розглядали проблеми постачання та збуту, не зачіпаючи ділянку виробництва.