![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Схема дослідження графіка функції. Приведений в розділі 5.6 теоретичний огляд властивостей функцій дозволяє рекомендувати наступну схему проведення дослідження функцій і побудови їх графіків.
Приведений в розділі 5.6 теоретичний огляд властивостей функцій дозволяє рекомендувати наступну схему проведення дослідження функцій і побудови їх графіків. 1. Знайти область визначення функції у = f(x). 2. Визначити можливого типа симетрії функції: парність або непарність функції. За наявності симетрії досить побудувати графік функції на правій координатній напівплощині і потім відображувати його на ліву половину: дзеркально відносно осі Оу в разі парності f(x) або з центральною симетрією при непарності f(x). 3. Знайти точки перетину графіка функції з осями координат Ох і Оу тобто вирішити відповідно рівняння у = f(0) и f(x) = 0. 4. Знайти асимптоти. 5. Знайти точки можливого екстремуму. 6. Знайти критичні точки. 7. Досліджувати знаки першою і другою похідних, визначити ділянки монотонності функції, напрям опуклості графіка, точки екстремуму і перегину. 8. Визначити максимум і мінімум функції у області її визначення. Якщо областю визначення функції є відрізок [ а, b ], необхідно обчислити значення функції на його кінцях і зіставити їх з локальними екстремумами. 9. Побудувати графік функції з врахуванням проведеного дослідження. Приклад. Досліджувати функцію 1. Областю визначення функції є всі значення х, окрім х = 0. 2. Функція є функцією загального вигляду в сенсі парності і непарності. 3. Точки перетину з координатними осями: з віссю Ох: у = 0; x = 4. Точка х = 0 є точкою розриву, отже, пряма х = 0 є вертикальною асимптотою. Похилі асимптоти шукаємо у вигляді: у = kx + b. Похила асимптота у = х. 5. Знаходимо точки екстремуму функції.
y¢ > 0 при х Î (-¥, 0) – функція зростає, y¢ < 0 при х Î (0, 2) – функція спадає, у¢ > 0 при х Î (2, ¥) – функція зростає. Таким чином, точка (2, 3) є точкою мінімуму. Для визначення характеру опуклості/вигнутості функції знаходимо другу похідну.
6. Побудуємо графік функції.
Рис. 5.4. Графік функції
|