Загальні особливості історії географії

Для країн Заходу географія має витоки з античної Греції. Проте вивчення Землі як “дому людей” має значно ширшу та глибшу історію та географію. Греки запозичили багато знань та ідей у своїх сусідів – єгиптян, вавілонян, шумерів, ассірійців, фінікійців. Стародавні цивілізації – китайська, індійська, ацтеків, майя, інків, безумовно, мали свої географічні розвідки, які, на жаль, майже не дійшли до європейської науки.

Тривалий час, протягом майже двох тисячоліть географія розвивалась як унітарна (чи моністична, холістична) наука. Соціально-економічні характеристики різних країн і регіонів були складовими їх загальних географічних описів. Географія залишилась єдиною, недиференційованою наукою. Лише з середини ХVII ст. після знаменитої книги Б.Вареніуса “Всезагальна географія” (1650) географія була поділена на три віті – фізичну (природничу), математичну (картографічну) та політичну (соціально-економічну). Проте справжня виокремленість економічної, пізніше – соціально – економічної та суспільної географії відбулась лише у ХХ ст., коли з'явились відповідні університетські кафедри та спеціальності. Таким чином, етапи становлення суспільної географії до початку ХІХ ст. ми розглядаємо у загальному контексті зростання та розвитку географічної науки за такою схемою:

= етап унітарної, недиференційованої географії – з античних часів до середини ХVIІ ст.;

= етап початкової диференціації географії і виокремлення економічної географії – з середини ХVII ст. до кінця ХIХ ст.;

= етап цілковитого виділення економічної географії та її трансформації у соціально-економічну, а потім у суспільну географію – з кінця ХІХ ст.

Наприкінці ХХ ст. світ увійшов у нову цивілізаційну фазу, яку називають постіндустріальною та інформаційною. На зміну виробничим цивілізаціям - аграрній (до ХVIIІ ст.) та індустріальній (до кінця ХХ ст.), приходить доба знань і технологій, які визначають сучасні соціально-економічні пріоритети. Одночасно людство увійшло у глибоку цивілізаційну кризу, зумовлену стратегічно неправильною взаємодією суспільства з природою, масштабними екологічними проблемами, що невпинно зростають, незбалансованістю моральних і споживчих інтересів суспільства. На зміну “наївному оптимізму” щодо прогресивного розвитку людства, приходить більш глибоке розуміння економічних, соціальних, етнонаціональних, конфесійних конфліктів, яких стає дедалі більше, і суспільний прогрес вже розглядають лише як один із можливих шляхів цивілізаційного розвитку.

У наш час змінюється наукова картина світу. Замість чітко “відрегульованої” та “зрозумілої” фізичної картини світу з'являються поки що нечіткі й розмиті контури нового світу. Нині теоретично й експериментально доведена нестаціонарність Всесвіту. Закінчилась ера “вічно нерухомого” Всесвіту, і утвердилось поняття його “нульового часу” (початку): світи виникають і руйнуються. Щоправда, йдеться не про весь матеріальний світ, а про відомий нам Всесвіт. Зазначені тенденції світового розвитку потребують відповідного перегляду загальнонаукових теорій і методологій, нових підходів, концепцій і методів досліджень. Це повною мірою стосується і географії.

Українська географія, має спільні риси з її світовим розвитком і разом з тим їй притаманні свої особливості та відмінності, зумовлені непростим історичним розвитком країни. Головні з них такі (О.Шаблій, 2003):

1) тривалі періоди бездержавності українського народу, які призводили до розривів у розвитку української географічної науки;

2) розподіл України між різними державами (головно, Польщею та Росією), що зумовило поділ України на східну (підросійську) та західну (переважно польську та австро-угорську) і спрямувало географів значною мірою на регіональні відмінності.

3) різні частини України вивчались географами різних країн, переважно з імперських позицій;

4) у різних частинах України домінували різні предметні орієнтації географічної науки: у західній Україні – антропогеографічна, у східній – економічна, галузево – статистична.

Запам'ятайте:

· Витоки географічної науки для країн Заходу йдуть з античної Греції. Майже не дійшли до європейців географічні знання китайської, індійської та інших найбільших давніх цивілізацій.

· Протягом майже двох тисячоліть географія зростала як унітарна (єдина, недиференційована) наука. Початкова її диференціація пов'язана з виходом класичного посібника. Вареніуса “Всезагальна географія” (1650 р.), який поділяв географію на три віті – математичну (картографічну), природничу та політичну.

· Цілковита виокремленість економічної (пізніше – соціально – економічної та суспільної) географії відбулась лише наприкінці ХІХ ст., коли з'явились відповідні університетські кафедри та спеціальності.

· Наприкінці ХХ ст. світ увійшов у нову цивілізаційну стадію свого розвитку – постіндустріальну або інформаційну.

· Протягом, ХХ ст. людство увійшло в цивілізаційну кризу: поступальний прогресивний поступ суспільства все частіше стали перекреслювати збройні конфлікти, екологічні проблеми, що все більш загострюються, зростаюча соціальна нерівність та ін.

· У наш час змінюється загальна наукова картина світу. Замість традиційної фізичної картини світу з її високою детермінованістю та впорядкованістю з'являється нова – стохастична і невпорядкована картина Всесвіту, природний і людський розвиток якої неможливо чітко прогнозувати. У формуванні нової наукової картини світу приймають участь практично всі природничі та суспільні науки, а не лише фізика, як це було донедавна.

· Нові тенденції світового розвитку і нова наукова картина світу радикально змінюють загальнонаукову теорію та методологію і потребують від кожної науки, зокрема географії, інтенсивної розробки сучасних теорій, парадигм і концепцій.

· Українська географія має спільні риси зі світовою географічною наукою і разом з тим виділяється дещо більш пізнім і менш системним розвитком, пов'язаним з тривалим періодом бездержавності українського народу.

Контрольні питання та завдання

1. Поясніть генетичну пов'язаність європейської та західної географії в цілому з географічними знаннями античної Греції.

2. З якого часу розпочалася диференціація єдиної географії? З якою роботою пов'язують цю подію?

3. В який час відбулась повна виокремленість економічної (суспільної) географії? Які події засвідчують появу нової географічної науки?

4. Характеризуйте входження людства у постіндустріальну (інформаційну) цивілізаційну стадію.

5. Поясніть зміст цивілізаційної кризи людства, яка загострювалась протягом ХХ ст. Характеризуйте природно-географічні, політичні, соціальні, етнокультурні, морально-етичні складові цієї кризи.

6. Чим зумовлена необхідність розроблення нової наукової картини світу? Які головні недоліки характерні для традиційної фізичної картини світу?

7. З чим пов'язана необхідність істотних трансформацій загальнонаукових теорій і методологій, розроблення нових теоретичних і методологічних підходів, парадигм і концепцій в географії?

8. Характеризуйте особливості становлення та розвитку географічної науки в Україні.