Загальна періодизація історії географії

Географія разом з історією - найдавніші науки, що мають вже понад двохтисячолітні біографії. Є потреба періодизувати становлення і розвиток географічної науки і акцентувати історичні особливості формування суспільної географії. Головними ознаками такої періодизації є:

1) потреби суспільства у географічних знаннях, що змінюються з розвитком людства;

2) головні цільові настанови географічної науки на різних етапах розвитку та її панівні парадигми, загальна методологічна орієнтація;

3) визначні географічні відкриття та фундаментальні розробки, що змінюють методологічні орієнтири;

4) співвідношення аналітичних і синтетичних підходів, диференціації та інтеграції географічних наук;

5) врахування етапних проблем людства та змін у загальнонауковій методології.

За такими ознаками можна виділити чотири головних етапи розвитку географії та її суспільної віті.

Перший етап тривав від зародження географії як науки і до завершення епохи Великих географічних відкриттів (ХVII ст.) включно. Головна потреба людства протягом цього періоду – пізнавати Землю, знати себе, своїх близьких і далеких сусідів, різні народи і країни, весь світ. Головна методологічна настанова тогочасної географії – землеопис (за назвою науки гео-земля, графо-пишу). Географи знов і знов відкривають, описують і картографують нові землі і моря. Детальність і точність географічних описів зростає. До ХVII ст. географи “інвентаризували” – описали й поклали на карти, цілий світ. Цей етап окремі географи називають класичним. За нашою схемою, це а нтично-середньовічний етап зародження і становлення географічного землеопису. У контексті цивілізаційного розвитку людства він відповідає аграрній цивілізації, добам рабовласництва та феодалізму. Найбільш помітними періодами розвитку географії на цьому етапі була антична географія Греції і Риму, арабська географія та середньовічна європейська географічна наука.

Другий етап становлення географії пов'язаний з першими спробами диференціації єдиної до того часу географії на галузеві напрями (класична робота Б.Вареніуса “Всезагальна географія, ” 1650р.) та інтенсивною розробкою теорії та методології географічної науки (А.Гумбольдт та К.Ріттер). Це був час бурхливого розвитку натурфілософських знань, природознавства, формування нових космогоній (М.Копернік), філософії (Ф.Бекон, Р.Декарт), механіки, фізики, математики (І.Ньютон, Г.Галілей). У цей час розпочиналась перша промислова революція. Географи накопичили такий запас емпіричних знань, який дав їм змогу перейти від землеопису до землезнавства (термін К.Ріттера), до розроблення законів і теорій географічної науки.

Цей етап тривав з середини ХVII ст. до останньої чверті ХІХ ст. За його головною парадигмою – це етап землезнавства. Ми називаємо його класичним етапом розвитку географії відповідно до появи класичних робіт, які започаткували якісний перехід від описової географії до теоретичної. Характерною рисою цього етапу була організаційна консолідація географічної науки: з’явились перші університетські кафедри, формуються національні, географічні наукові школи, виникають національні географічні товариства.

Третій етап розвитку географічної науки тривав близько 100 років, від 1870-х до 1970-х років. Його називають новим етапом або ж етапом нової географії. Для нього характерна прискорена диференціація географії та формування системи географічних наук. Протягом цього періоду відбувається масове входження географії в університетську освіту кафедрами, спеціальностями, коледжами, факультетами та інститутами. У цей час суспільна географія повною мірою виокремлюється у системі географічних наук спочатку як економічна, а надалі соціально-економічна і власне суспільна географія. Подовжується поглиблена розробка теоретичних і методичних засад географії, і разом з тим посилюється попит практики на географічні знання. За головними методологічними парадигмами цього часу, ми називаємо його етапом прикладної та конструктивної географії.

Сучасний період розвитку географії – четвертий етап, називають новітнім етапом. Він започаткований у 70-х роках ХХ ст. і пов'язаний з масштабними трансформаціями та викликами суспільного розвитку. У другій половині ХХ ст. людство увійшло у глобальну екологічну кризу, що має тенденцію до загострення. Протягом ХХ ст. відбулися дві світові й десятки регіональних воєн, різко підсилився світовий тероризм, загострюються проблеми соціально-економічної нерівності країн і регіонів. Нині говорять про глибоку і системну цивілізаційну кризу людства.

Радикальні зміни відбуваються у світовому господарстві. На зміну звичним аграрним та індустріальним цивілізаціям приходить цивілізація постіндустріальна. Головним здобутком країн – лідерів нині є вже не обсяги виробництва, а інформація – знання та технології. Колосальний прорив інформаційних технологій свідчить, що формується якісно нове комунікаційне середовище, яке називають інформаційним суспільством, інформаційною цивілізацією. Вся наука в цілому і географія, зокрема, прискорено переглядають свій теоретичний і методологічний арсенал, розробляють нові та новітні теорії й концепції, адаптовані до зазначених трансформацій науки і суспільства. Для географії новітній час можна назвати етапом інформаційної методології та геоінформаційних технологій.

Запам'ятайте:

· Географія разом з історією – найдавніші науки, біографія яких вже перевищує два тисячоліття.

· Географічну науку періодизують за такими ознаками:

= потреби суспільства у географічних знаннях;

= методологічна орієнтація (головна парадигма);

= визначні відкриття та фундаментальні розробки;

= етапні проблеми людства та зміни загальнонаукової методології.

· У розвитку та становленні географії більшість дослідників встановлюють чотири етапи, які у різних авторів названі дещо різно:

= перший етап – від зародження географії до доби Великих географічних відкриттів включно (ХVII ст.) – антично-середньовічний етап;

= другий етап – з середини ХVII ст. до останньої чверті ХІХ ст. – класичний етап;

= третій етап – протягом 1870 – 1970-х років – новий етап або етап нової географії;

= четвертий етап – від 1970-х років – новітній етап або етап сучасної географії.

Контрольні питання та завдання

1 .Чому географію називають серед найдавніших і перших наук людства?

2. За якими ознаками і критеріями періодизують становлення та розвиток географічної науки?

3. Характеризуйте найбільш загальні етапи розвитку географії, поясніть зміст таких етапів.