Тема 16. Характеристика територіальної громади як місця життєдіяльності особистості

Сучасні підходи до розуміння громади. Громада як мезорівень соціального середовища. Основні характеристики територіальної громади. Територіальна громада як поле соціально-педагогічної діяльності державних та неурядових організацій.

Соціальне становлення особистості відбувається за умови її участі в діяльності різних соціальних інститутів і спільнот, у тому числі такому соціальному утворенні, як громада. Варто зазначити, що термін «громада» розглядається як спільнота — об'єднання людей з метою соціальної взаємодії. В основу утворення й функціонування соціальних спільнот покладені різноманітні чинники, особливості та ознаки: - суспільний поділ праці; сфера й характер діяльності; стабільність інтересів, потреб, цілей, завдань; походження, культура, менталітет.

В науці існує кілька підходів до класифікації громад. Згідно з однією з них виокремлюють резидентні (географічні), ідентифікаційні (професійні, молодіжні, жіночі, релігійні тощо) громади та громади за інтересами.

У резидентній громаді люди взаємодіють одне з одним почасти випадково. Основною спільною ознакою цих громад є те, що вони утворені за місцем проживання. В ідентифікаційних громадах формується певна система взаємозв'язків між людьми, яка ґрунтується на значимих для них спільних цінностях чи характеристиках. Громади за інтересами найчастіше складаються з груп людей, які виявляють стурбованість через певну проблему. Люди завжди є членами одночасно і резидентних, і ідентифікаційних громад, а іноді й громад за інтересами.

Громада — це завжди своєрідна соціологічна конструкція, яка має різні форми, розміри, місце знаходження, а також, як правило, особливим чином структурована. Однією із суттєвих характеристик громади є наявність в її складі взаємопов'язаних соціальних установ, що охоплюють всі аспекти соціального життя, які існують у певній географічній місцевості. Це будь-яка група людей, які встановлюють сталі взаємини між собою з метою вдосконалення самих себе та середовища, в якому вони живуть.

Життя окремих особистостей, сімей проходить у громадах, тому вони відчувають на собі вплив громадської діяльності, яку можна розглядати за чотирма аспектами:

- культурний — цінності людей певної громади, їх переконання, ідеали, цілі, пріоритети, мораль тощо, а не лише належність до певного етносу;

- економічний — стан і способи задоволення базових потреб членів громади;

- соціальний — взаємини між людьми, їх соціальна захищеність, впевненість у завтрашньому дні, участь людей в житті громади, відкритість новим ідеям, іншим громадам;

- політичний — розподіл влади, система управління своїми справами та ресурсами.

Щоб створити повноцінну громаду, необхідно працювати за всіма зазначеними напрямами. Розрізняють соціальний, економічний, політичний, культурний аспекти життя громади.

Доцільно розглядати три ознаки громади:

- громада як група людей у певній географічній місцевості;

- громада як сукупність відносин і взаємозв'язків;

- громада як спільнота, що здатна до колективних дій.

Громада повинна мати цілу низку інших спільних ознак і потреб: інфраструктуру, потребу в послугах певної якості та їх задоволення, відчувати свою визначальну роль у виробленні місцевої політики тощо.

Згідно з існуючим у нашій державі адміністративно-територіальним устроєм існують різновиди територіальних громад: село, селище, район, місто, мікрорайон у місті.

Зараз в Україні активно почали вживати поняття «місцева громада» Місцеві громади розглядаються як «спільнота людей, що проживають на визначеній території й об'єднані певними економічними, соціальними, культурними зв'язками та самоусвідомлюють себе як цілісність й окремішність». Поряд з місцевими доцілен розвиток сусідських громад, які переважно створюються за місцем проживання людей і є складовою системи місцевого самоврядування, частиною міста, фрагментом міської культури.

Всебічне уявлення про особливості тієї чи іншої територіальної громади можна отримати на основі її соціального паспорта, до якого вносять такі показники: географічний, демографічний, соціальний, економічний, політичний, освітньо-культурний, ризики.

Громада як конкретний соціум є соціальним середовищем і забезпечує процес соціалізації людини власними ресурсами. Дитина спочатку може лише використовувати їх у своєму розвитку і в подальшому примножувати здобутий багаж знань і навичок. Але соціальний простір, різновидом якого є громада, необхідно певним чином організовувати, щоб забезпечити особистості шлях до подальшого саморозвитку та вдосконалення. Отже, в громаді існує певне «поле» соціокультурних норм і правил, які в процесі соціалізації особистості оформлюються в її персональну ціннісно-нормативну систему.

У сучасній практиці соціально-педагогічна робота з дітьми та молоддю як професійна діяльність щодо реалізації різних напрямів соціальної політики, переважно, здійснюється в умовах територіальної громади як соціальної системи мезорівня соціального середовища. Параметрами такої системи є:

— природно-економічні особливості території;

— соціокультурні традиції населення;

— групи людей за гендерно-віковими характеристиками;

— заклади соціальної інфраструктури (навчальні та позашкільні

— заклади, соціальні служби, соціокультурні заклади, медичні установи тощо);

— органи місцевого самоврядування;

— неурядові організації.

Саме ці параметри вказують на особливості та відмінності численних територіальних громад, що, в свою чергу, обумовлює і особливості процесу соціалізації людей, які проживають на її території.

Наявність соціальних потреб зумовлює особливості соціально-педагогічної роботи в громадах різного типу, оскільки така діяльність, в першу чергу, спрямована на створення сприятливих умов соціалізації, всебічного розвитку особистості, задоволення її культурних і духовних потреб або відновлення соціальне схвалених способів життєдіяльності людини.

Вивчення особливостей соціальних проблем і потреб у громадах різного типу, з одного боку, сприяє уніфікації напрямів соціально-педагогічної роботи з дітьми та учнівською молоддю в громаді (соціальна профілактика негативних явищ, соціальна підтримка дітей, що залишилися без батьківського піклування, формування здорового способу життя неповнолітніх тощо), а з іншого - потребує врахування місцевих умов, соціальних запитів конкретної громади, що, в свою чергу, вимагає диференціації та індивідуалізації видів соціальної допомоги та соціальних послуг у межах різних територіальних громад.