Поняття, види і шляхи росту заробітної плати. Функції оплати праці та їх реалізація

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Заробітна плата працівника незалежно від виду підприємства визначається його особистим трудовим внеском, регулюється податками і максимальними розмірами не обмежується. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконаної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. Розміри, порядок нарахування і виплати заробітної плати регулюється чинним законодавством України, відповідними указами і постановами, галузевими інструкціями і колективним договором.

Як соціально-економічна категорія, заробітна плата служить основним засобом задоволення особистих потреб працівників, економічним важелем, що стимулює розвиток суспільного виробництва, ріст продуктивності праці, скорочення витрат на виробництво і є засобом перерозподілу кадрів за галузями економіки.

Основними видами заробітної плати є номінальна та реальна заробітна плата.

Номінальна заробітна плата – це сума грошових коштів, яку отримує працівник за виконання певного обсягу робіт відповідно до кількості та якості затраченої ним праці.

Реальна заробітна плата відображає купівельну спроможність отриманих ним в даний час грошових коштів. Розмір реальної заробітної плати залежить від величини номінальної заробітної плати та рівня цін на товари і послуги:

де, І_РЗП – індекс реальної заробітної плати;

І_НЗП – індекс номінальної заробітної плати;

І_Ц – індекс цін.

Структура заробітної плати. Заробітна плата складається із основної і додаткової заробітної плати, співвідношення між якими приблизно 70: 30.

Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування, посадових обов’язків). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для керівників, спеціалістів службовців.

Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні і компенсаційні виплати – це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені чинним законодавством або виплачуються понад встановлені законодавством нормами.

На рівень заробітної плати впливає багато різноманітних факторів, які можна поділити на зовнішні (фактори оточення) та внутрішні (фактори підприємства). До зовнішніх факторів належать: зміна попиту і пропозиції на ринку товарів та послуг, при виробництві яких використовується дана праця; цінова еластичність попиту на працю; зміна цін на споживчі товари та послуги; рівень безробіття; життєвий рівень населення; державне регулювання оплати праці. До внутрішніх факторів відносять результати господарської діяльності підприємства, рівень прибутковості; корисність праці для роботодавця; кадрова політика підприємства; діяльність профспілок тощо.

Функції заробітної плати:

1. Відтворювальна функція заробітної плати полягає у забезпеченні нормального відтворення робочої сили відповідної кваліфікації.

2. Стимулююча функція передбачає встановлення таких розмірів оплати праці, які б стимулювали працівників до підвищення продуктивності праці та досягнення кращих результатів на робочих місцях.

3. Регулююча функція оплати праці забезпечує перерозподіл робочої сили з урахуванням потреб ринку та його кон’юнктури, а також реалізує принцип диференціації рівня заробітної плати залежно від кваліфікації та складності праці.

4. Соціальна функція заробітної плати втілює принцип соціальної справедливості й передбачає однакову оплату за однакову роботу.

Принципи оплати праці:

– гарантованість – передбачає гарантовану і регулярну оплату праці у завчасно визначених розмірах і у певні строки;

– здійснення оплати праці залежно від кількості і якості праці;

– диференціація заробітної плати залежно від кваліфікації працівника і умов праці;

– матеріальна зацікавленість – забезпечує особисту і колективну зацікавленість у результатах праці, стимулює зростання продуктивності праці і економію ресурсів;

– простота й доступність – форми і системи оплати праці повинні бути зрозумілими для працівників;

– темпи росту продуктивності праці повинні бути вищими за темп росту середньої заробітної плати.