Організаційне забезпечення уроку

Велике значення для забезпечення високої ефективності уроку має організаційне забезпечення уроку. До організаційного забезпечення уроку відносять: створення санітарно-гігієнічних умов, матеріально-технічне забезпечення, розміщення і пересування учнів, організаційно-методичні форми навчальної діяльності (методи організації), організація роботи помічників учителя і тимчасово звільнених, але присутніх на уроці учнів (Б.А. Ашмарін, 1990).

Кожний з методів організації навчальної діяльності учнів (фронтальний, круговий, індивідуальний, груповий) в залежності від віку, статі учнів, рівня підготовленості, кількості учнів в класі, етапу навчання, матеріально-технічної бази має різну ефективність. В межах методів організації певне значення має виправданий вибір засобу виконання вправ: одночасний, почерговий, груповий, позмінний (перемінний).

Організаційне забезпечення під час проведення підготовчої частини уроку легкої атлетики в частині застосування елементарних засобів управління учнями, методів організації їх діяльності майже не відрізняється від уроків з інших розділів програми, але має особливості в організації проведення спеціальних бігових вправ, бігу на короткі дистанції, стрибків у довжину і висоту, метань, бігу на витривалість, тестуванні і складанні навчальних нормативів.

Спеціальні бігові вправи та прискорення можуть виконуватися усім класом одночасно, розгорнутим строєм, почергово і поточно, по одному і в шеренгах (забігами по 2–6 чоловік). Вибір організації виконання вправ залежить від місця проведення занять, етапу навчання, вимог до навантаження, підготовленості учнів, погодних умов.

При проведенні спеціальних бігових вправ та прискорень учитель знаходиться в 4–6 м від доріжки на відстані 1/3 від початку відрізка, на якому виконується завдання, забезпечуючи контроль за технікою та керівництво класом. Під час пояснення і початкового навчання вчитель знаходиться безпосередньо поблизу строю.

На уроці легкої атлетики природним продовженням від підготовчої частини уроку до основної буде розвиток швидкісних здібностей у бігу, навчання або вдосконалення в техніці бігу на короткі дистанції. Розподіл на підгрупи, які виконують різну за змістом роботу, у більшості випадків себе не виправдовує.

Прискорення, біг з високого старту, якщо не робиться акцент на рішення освітніх задач і дозволяють умови, доцільно виконувати всім або половиною класу (окремо дівчата та хлопчики). Так само можна проводити біг з низького старту, якщо є «багатомісні» колодки.

Під час навчання техніці бігу можна організувати виконання вправ по одному, парами, по 3–4 учні. При розучуванні доцільно почергово-позмінне виконання, тобто, виконання вправ черговою зміною, одним або декількома учнями, починається після закінчення виконання попередньою зміною. При вдосконаленні техніки бігу, розвитку швидкісних здібностей, зміни учнів працюють поточно, дистанція між ними сягає 7–10 м.

При проведенні бігу на час або прийомі контрольних нормативів учні класу поділяються на забіги. Оптимальна кількість учнів у забігу – 3 особи (збільшення кількості учасників ускладнює фіксування часу за секундоміром).

Виправдовує себе і застосування змагально-ігрового методу проведення забігів, півфіналів та фіналів. При цьому забіги краще складати з учнів різної підготовки.

При прийомі контрольних нормативів доцільно ставили сильніших учнів в один забіг. Можливий варіант формування забігів за списком або за бажанням самих школярів.

Деякі особливості має організація проведення тестування з бігу на 30 м. Для забезпечення об’єктивності тесту доцільно початок бігу фіксувати за рухом. Біг виконується по одному. Як тільки один з учнів почав біг, наступний за списком займає місце біля лінії старту, і, побачивши сигнал вчителя (судді), приймає положення високого старту і починає біг. Вчитель називає час, черговий або звільнений учень вносить час до журналу (протоколу). При такій організації на тестування класу з 30 чоловік йде не більше 5 хвилин.

Для проведення «бігу з ходу» можна застосовувати різноманітні організаційні варіанти виконання. Найчастіше застосовується виконання вправи по одному з фіксацією часу для кожного учня. Іншім варіант передбачає виконання вправи по 2–3 учні більш-менш рівних за швидкістю бігу. Під час розбігу до першої контрольної позначки, від якої починається біг з максимальною швидкістю, школярі прискорюються, не обганяючи один одного. Завдання – випередити партнера – вирішується на відрізку від першої до другої контрольної позначки, що обмежує відрізок «бігу з ходу». Завдання може виконуватися як з фіксацією часу бігу, так і без фіксації. Біг з «гандикапом» («форою») може застосовуватись при проведенні групових стартів – бігу з високого і низького стартів. В бігу з «гандикапом» кожний наступний стартуючий розташовується позаду партнера з лівого (чи правого) боку на відстані 0, 5–1 м на кожні 10 м дистанції бігу. Попереду стартують більш слабкі школярі. Інший варіант бігу з «гандикапом» – всі стартують в одній лінії, але не по команді «Руш!», а по початку бігу одного з призначених учасників.

Біг для розвитку витривалості доцільно проводити групами за підготовленістю, яка визначається на підставі тестування на перших уроках або 6-хвилинного тесту. Це дає можливість контролювати швидкість бігу, керувати класом.

При проведенні 6-хвилинного тесту можливі різні варіанти організації. Можна бігти відразу всім класом, й учні самі рахують кола (вчитель контролює). В другому варіанті група з півкласу (хлопчики чи дівчатка) виконують біг, а інша половина виконує функції лічильників і за сигналом фіксують на закріпленому за кожним ділянкою доріжки (по 50 м) розміщення учасників бігу. Потім учні міняються ролями.

Під час прийому контрольних нормативів і тестування з бігу на довгі дистанції, кросового бігу змагаються окремо дівчатка і хлопчики (юнаки і дівчата). Для кращої організації прийому контрольних нормативів учням слід видати нагрудні номери, забезпечуючи фіксацію порядку приходу і часу фінішування. Якщо дистанція проходить по колу, то декілька разів необхідно оголошувати час і кількість кіл, які залишилось пробігти. В найпростішому варіанті вчитель голосно називає час закінчення бігу, а потім записує його в журнал (протокол) зі слів учня.

При проведенні стрибків у довжину клас слід поділяти мінімум на 4 підгрупи, а для цього необхідно забезпечити кількість робочих місць. Стрибки виконуються позмінно. Кожний наступний з тих, хто займається, починає розбіг після виходу зі стрибкової ями попереднього.

Імітаційні вправи виконуються фронтально.

Стрибкові вправи (багаторазові відштовхування) без приземлення в яму виконуються поточно. Прийом контрольні нормативів зі стрибків у довжину займає багато часу, тому доцільно поділяти клас на підгрупи: одна підгрупа (хлопчики або дівчатка) складає норматив, а інша – виконує будь-яке завдання викладача. Можливий варіант, коли на одному занятті складає контрольний норматив тільки одна підгрупа (тобто прийом нормативу на 2 заняттях). Тоді друга підгрупа займається швидкісно-силовою підготовкою (або іншим видом рухової діяльності).

Сама організація прийому контрольних нормативів у стрибках в довжину повинна бути такою ж, як і на змаганнях з легкої атлетики.

Тестування в стрибках з місця краще проводити з приземленням у стрибкову яму. Для цього достатньо 2 робочих місця з вимірювальною лінійкою, що дозволяє швидко визначите результат і підвищує інтерес до результату інших (емоційність). Необхідно забезпечити зарівнювання ями. При відсутності стрибкової ями тестування проводити на ділянці з пружною, рівною поверхнею, яка виключає просковзування. Можливе використання для приземлення гімнастичних або борецьких матів.

При проведенні стрибків у висоту через планку бажано організувати кілька робочих місць – мінімум 2. Відділення організуються за підготовленістю в стрибках у висоту.

Багато вчителів удосконалюють інвентар: стійки, кріплення для установки планки, використовують гумові бинти (амортизатори) та мотузки замість планки, що дозволяє скоротити час на установку висоти, попереджує часте падіння планки і страх учнів перед висотою.

Під час стрибків слід забезпечити черговість виконання стрибків з одного і другого боку сектора, дозвіл на стрибок – вихід попереднього учасника з ями.

Прийом контрольних нормативів можна проводити для всіх груп. Після розминки на секторі, першої спроби через планку, поставлену на 5 см нижче за норматив «задовільно», школярі стрибають через планку, поставлену тільки на нормативних висотах.

При поясненні і показі вправ зі стрибків у довжину учнів слід розмістити в одношеренговому строю з боку ями і місця відштовхування з одного або двох боків.

Для контролю за виконанням стрибка у довжину вчителю краще знаходитись в 4–6 м супроти місця відштовхування.

При проведенні стрибків у висоту кращі умови для сприйняття учнями пояснень і показу забезпечуються при розміщенні в шерензі обличчям до планки на відстані 6–8–10 м від неї, залежно від показуваного елемента і кількості тих, хто займається.

Кидання малого м’яча та інших легких предметів з метою закріплення правильних рухів виконується в розімкнутих шеренгах, які стоять одна проти одної. Відстань між шеренгами повинна забезпечити безпеку і зручність для ловлі м’яча після відскоку. Учні почергово кидають по 2 м’ячі.

Організація учнів для виконання метання гранати набуває особливого значення у зв’язку з великою травмонебезпечністю. Для забезпечення безпеки слід керуватися наступними правилами:

1) метання дозволяється тільки в одному напрямку, зустрічне метання категорично виключається;

2) якщо метання проводиться одночасно, учні повинні знаходитись в шерензі на одній лінії (інтервал між ними не менше 2, 5– 3 м). Одночасне метання з розбігу не рекомендується;

3) метати, і головне – йти за гранатою, дозволяється тільки за командою викладача (учитель подає команду на виконання метання тільки у разі, коли в зоні метань немає людей і є гарантія, що ніхто випадково не з’явиться);

4) метання з розбігу і після виконання кидкових кроків – по одному з наступним поверненням на місце;

5) метання з місця на оцінку техніки також слід виконувати почергово праворуч по одному, зробивши після кидка один-два кроки назад.

Якщо майданчик не дозволяє або учнів більше, ніж 10–12, кидки виконуються змінами. Одна зміна виконує кидок, інша – розташована на 2–3 м позаду першої. Після виконання кидка перша зміна бігом направляється в поле для збирання гранат і швидко передає їх другій зміні і вони міняються місцями.

При фронтальному і почерговому метанні вчителю слід розміщуватися позаду шеренги, ближче то до одного, то до другого флангу, залежно від необхідності контролю за виконанням вправи або вказівок на помилки та їх виправлення.

Під час метання на результат вправи виконуються почергово в 10-метровий коридор. Якщо метають малі м’ячі, в полі знаходяться збиральники, які котять м’ячі по землі до метаючих. Можливий також і варіант організації метань, як на змаганнях з легкої атлетики, коли метальники підбирають м’ячі після кидків наступних учасників і швидко повертаються з ними назад, до місця початку розбігу. З метою економії часу припустимо виконання кидків на результат почергово двома учнями (поки один готується до кидка, інший метає).

Організаційне забезпечення уроку відіграє виключно важливу роль в забезпеченні оптимальної моторної щільності уроку, її необхідно доводити до величин, достатньо значних, щоб гарантувати тренувальний ефект за правилами раціонального нормування навантаження і відпочинку, які витікають із закономірностей навчання руховим діям і розвитку рухових здібностей.