Постава – це звична поза під час сидіння, стояння, ходьби.

Правильна (А) і неправильні (Б – Д) постави.

А – нормальна постава; Б- сутула спина; В- в’яла постава; Г- плоска спина;

Д- сколіоз.

Правильною вважається постава при якій всі вигини хребта рівномірно й помірно виражені, голова пряма, плечі, лопатки й гребені клубових кісток знаходяться на одній лінії. Постава виробляється в процесі росту, фізичного розвитку і виховання в дітей навичок дотримання правильної пози.

Неправильна постава негативно впливає на здоров’я дитини: в неї порушується кровообіг, дихання, травлення. Зігнута спина, запалі груди заважають легеням нормально функціонувати. Їхня життєва ємкість нижча за нормальну. Нестача кисню призводить до порушення окисних процесів, а це, в свою чергу – до зниження опірності організму несприятливим впливам зовнішнього середовища. Одне з найтяжчих порушень постави – сколіоз.

Він пов’язаний не тільки з деформацією скелета, а й з порушеннями розвитку м’язів.

При сколіозі зміщується серце, легені, печінка. До найпоширеніших порушень постави і деформацій хребта слід віднести в’ялу поставу, плоску спину, сутулу спину. В’яла постава характеризується різко вираженими шийним і грудним вигинами хребта. Голова в дітей опущена, плечі зсунуті вперед. Грудна клітка запала, лопатки відстають від спини, живіт виступає вперед, ноги в колінних суглобах злегка зігнуті.

Плоска спина виявляється у зменшенні всіх вигинів хребта. Плечі опущені вниз і злегка видаються вперед, живіт випуклий (особливо в нижній частині).

При сутулій спині особливо сильно розвинений грудний вигин хребта. Плечі дещо звисають уперед, зменшена поперекова кривизна, сильно випнутий живіт.

Усі перелічені порушення постави пояснюються слабкістю м’язово-зв’язкового апарату, порушенням гармонії м’язів, що утримують хребет у правильному положенні.

Причинами виникнення дефектів постави, сколіозів можуть бути: недостатній розвиток мускулатури; нерівномірність розвитку м’язів, що утримують хребет у правильному положенні, деякі хвороби, зокрема, рахіт, при якому часто деформується грудна клітка; неправильний режим життя дитини; меблі, що не відповідають ростові й пропорціям тіла; недостатня освітленість робочого місця (неправильна поза); незручний одяг (тісний, що надмірно стягує грудну клітку, тугі або слабкі пояси).

Однією із деформацій скелету є плоскостопість. Спричинена вона може

бути вродженою слабкістю м’язового апарату, недостатнім загальним фізичним розвитком, рахітом, надмірною масою дитини, неправильно підібраним взуттям. Не можна дозволяти дівчаткам носити взуття на високому каблуці, оскільки при цьому центр ваги переноситься вперед, внаслідок чого м’язи і зв’язки стопи перенапружуються. Дітям шкідливо носити взуття «на виріст». Діти, в яких виявлено

Форми стопи. А- нормальна; дефекти постави, мають

Б- плоска; В- різні ступені перебувати під особливим

плоскостопості.контролем. Треба постійно стежити

за правильністю їхньої пози під час занять у школі і вдома. Їх слід садовити за парти середнього ряду; навчальне приладдя вони повинні носити не в портфелях, а в ранцях. На уроках фізкультури дітей з порушеннями постави не слід виділяти в спеціальну групу, але бажано проводити з ними додатково коригуючи гімнастику (система фізичних вправ, що зміцнюють певні групи м’язів і сприяють правильному розвиткові всього організму).

2.3.2. Гігієнічні вимоги до обладнання учбових приміщень. Вимоги до

розсаджування дітей у школі.

Основним предметом обладнання класної кімнати є парта (учнівський стіл, стілець). Найбільш поширені парти Ерісмана, що вдало поєднують гігієнічні і педагогічні вимоги. Парти в школах звичайно двомісні, дерев’яні або металеві, зручні для санітарної обробки.