ХІІ пара – під’язиковий.

Черепно-мозкові нерви: І- нюховий; ІІ- зоровий; ІІІ- окоруховий;

ІV- блоковий; V- трійчастий;

VІ- відвідний; VІІ- лицевий;

VІІІ- переддверно- завитковий;

ІХ- язикоглотковий; Х- блукаючий;

ХІ- додатковий; ХІІ- під’язиковий.

3.1.5. Розвиток нервової системи. Вікові зміни структури і функцій різних

відділів ЦНС. Розвиток функціональних можливостей нейронів різних зон

КВП. Удосконалення регуляційної і координаційної функцій нервової

системи.

У дітей нервова система більш збудлива, ніж у дорослих. Внаслідок високої збудливості нервова система дітей швидше виснажується. Цю особливість центральної нервової системи дітей слід враховувати вчителям при організації навчально-виховної роботи в школі. Так, якщо на уроці діти довгий час займаються одноманітною розумовою працею, при якій збуджуються одні й ті самі ділянки центральної нервової системи, то остання швидко стомлюється і діяльність її дуже утруднюється. В результаті в дітей знижується інтерес, увага і взагалі їх працездатність. Тому на уроках вчительмусить застосовувати різні методи і прийоми роботи, тривалість кожного з яких повинна бути, по можливості, невеликою. При зміні методів і видів роботи навантаження з одних ділянок центральної нервової системи переноситься на інші, і тому значно віддаляється час настання її стомлення.

З цією метою після тривалої розумової праці слід влаштовувати перерви, протягом яких нервові центри, що посилено працювали, могли б відпочити.

В новонародженої дитини спинний мозок уже функціонує. Але він ще не повністю розвинений як функціонально, так і морфологічно. Вага спинного мозку в дітей ще порівняно невелика і збільшується аж до повної зрілості (табл..).

Одночасно із збільшенням ваги спинного мозку змінюється і його довжина, яка у чоловіків досягає 46см, а у жінок – 41-42см. Спинний мозок росте в довжину повільніше, ніж хребет.

Провідні шляхи досить розвинені вже на момент народження. Мієлінізація їх волокон закінчується до 3 місяців, тоді як у периферичних нервах тягнеться до 3 років і більше.

У дітей довгастий мозок і вароліїв міст на день народження цілком розвинені і дозрілі у функціональному відношенні. У новонароджених дітей мозочок розвинений ще слабо, півкулі його невеликі, борозни неглибокі. Швидкий ріст мозочка починається з першого року життя. До трьох років мозочок дитини наближається до мозочка дорослої людини, в зв’язку з чим розвивається здатність зберігати рівновагу тіла і координувати рухи.

Функціонально вегетативна нервова система в основному формується вже на першому році життя дитини. Характерним для вегетативної нервової системи дітей дошкільного і молодшого шкільного віку є ще не цілковита зрівноваженість симпатичного і парасимпатичного відділів її щодо впливу їх на іннервовані органи. У більшості дітей, особливо до 7 років, переважаєвплив парасимпатичної нервової системи. Внаслідок цього в таких дітей часто бувають порушення ритму дихання і серцевої діяльності, звуження зіниці, часто змінюється колір обличчя (почервоніння і збліднення), підвищена пітливість і ін.

Такі односторонні впливи парасимпатичної нервової системи особливо різко виражені у фізично ослаблених і хворих дітей. Але є діти, в яких переважає вплив симпатичної нервової системи. В таких дітей спостерігається підвищена збудливість нервів, що регулюють діяльність серця і кровоносних судин. Крім того, в них помітна блідість і сухість шкіри та слизових оболонок, розширення очної щілини і зіниці, мерзлякуватість, ніжність всього складу тіла і ін. Вплив того або іншого відділу вегетативної нервової системи у дітей може змінюватись залежно від впливів зовнішнього середовища та змін, що відбуваються в організмі.

У новонародженої дитини центральна нервова система ще дуже слабо розвинена.А найменш розвиненою з усіх відділів центральної нервової системи є кора великих півкуль головного мозку.

Головний мозок у дітей, особливо у новонароджених, відзначається своїм значним відносним розміром. Так, відношення ваги головного мозку до ваги тіла у новонародженої дитини становить 1: 9, а у дорослої людини 1: 40. Проте, абсолютна вага головного мозку у дітей менша, ніж у дорослих людей, що видно з таблиці:

Середня вага головного мозку дітей (у г.)

Вага головного мозку у дітей найінтенсивніше збільшується у перші роки життя, чому сприяє посилене кровопостачання мозку в цей період. До кінця третього року життя вага головного мозку збільшується втричі. В основному вага головного мозку збільшується в період від народження до 9 років. Головний мозок немовляти якісно ще мало розвинений, хоч і має велику масу. Поверхня кори великих півкуль у дітей в перші місяці їх життя порівняно гладенька. Головні борозни хоч і помітні вже, але неглибокі, а борозни другого і третього порядків ще не сформувались. Закрутки ще не чітко виражені. Нервових клітин у великих півкулях новонародженої дитини майже стільки, скільки й у дорослої людини (від 14-17 до 50-80 млрд.), але вони ще дуже прості за своєю будовою, мають майже веретеноподібну форму з невеликою кількістю відростків, а дендрити їх ще тільки починають формуватися.

Після народження нові високодиференційовані нервові клітини появляються в невеликій кількості. У трирічної дитини вже чітко виражене диференціювання клітин кори головного мозку, які на цей час мало чим відрізняються від клітин дорослої людини.

Ускладнення будови нервових клітин відбувається повільно і триває до 40 і більше років. Хоч основна маса нервових клітин після народження і втрачає здатність до розмноження, проте вони ще протягом багатьох років збільшуються в розмірах, поступово розвиваються їх відростки, у дендритів утворюються деревовидні розгалуження. Тільки група клітин, що регулюють координацію смоктальних м’язів, добре розвинена у новонародженої дитини. Диференціювання клітин кори великих півкуль відбувається в основному до 7-8 років. Так, вже на сьомому році життя в мозковій корі чітко вирисовується диференціювання на 6 шарів клітин. Борозни починають утворюватись на 3-5 місяцях утробного життя. У семимісячного плода є майже всі великі борозни. Після народження дуже швидкий розвиток борозен і закруток сповільнюється, але продовжується до 1-2 років.

У п’ятирічної дитини, незважаючи на зовнішню схожість з поверхнею мозку дорослої людини, борозни ще не досягають повної глибини, інше співвідношення часток мозку. Спочатку розвиваються глибокі шари кори, а потім уже поверхневі. Мієлінізація починається ще в утробному періоді розвитку і триває після народження. В головному мозку раніше мієлінізуються доцентрові шляхи і через 5-6 місяців, а іноді через 4-10 років після народження – відцентрові. До двох років закінчується мієлінізація зорових і слухових шляхів. Мієлінізація всіх спинномозкових нервів закінчується до трьох років (іноді до 5-10), але мієлінова оболонка і осьовий циліндр ростуть і після трьох років. У молодшому шкільному віці і в період статевого дозрівання у дітей триває дальший розвиток центральної нервової системи: удосконалюються окремі нервові клітини і розвиваються нові нервові шляхи, відбувається функціональний розвиток всієї нервової системи, відмічається посилений ріст лобових часток великих півкуль, у зв’язку з чим збільшується точність і координованість рухів.