У мозковому шарі надниркових залоз виробляється адреналін і норадреналін.

Адреналін діє на симпатичну нервову систему, підвищує її збудливість, а також регулює обмін речовин, особливо вуглеводний. Кількість адреналіну, що надходить у кров, збільшується при таких емоціях, як страх, гнів, а також при больових подразненнях шкіри. У стресових ситуаціях кількість адреналіну в крові збільшується у тисячу разів у порівнянні із станом фізіологічного спокою, що посилює енергетичне забезпечення функцій клітин і підвищує активність ферментів гліколітичного та окисного ресинтезу АТФ. Під його впливом прискорюється розщеплення глікогену і збільшується кількість глюкози в крові, збільшується сила і частота серцевих скорочень, судини шкіри, органів черевної порожнини, м’язів, які не працюють, звужуються, підвищується кров’яний тиск. Бронхи розширюються, що зменшує їхній опір повітряному потоку в легенях. Пригнічується секреторна і рухова функція травного каналу, підвищується збудливість рецепторів зорового і слухового аналізаторів.

Норадреналін зумовлює підвищення кров’яного тиску. Ураження мозкового шару надниркових залоз зумовлює в дітей різке підвищення кров’яного тиску, яке надалі переходить у стійку гіпотонію з головним болем, блюванням, болем у ділянці серця.

3.2.7. Гормони статевих залоз. Проблема статевого виховання в ранньому шкільному віці.

Гормони, що їх виробляють статеві залози, регулюють функцію розмноження.

Чоловічі статеві гормони виробляються особливими клітинами сім’яників. Це тестостерон і його похідна – андростерон. Тестостерон починає вироблятись у кінці третього місяця ембріонального розвитку. Під його впливом зачаток статевих органів плода диференціюється у чоловічі статеві органи. Після народження тестостерон

стимулює розвиток статевих ознак, а саме: загальний вигляд тіла, характер оволосіння, тембр голосу, розподіл жиру у тканинах, а також статевий потяг.

Разом з фолікулостимулюючим гормоном гіпофіза тестостерон активізує сперматогенез (дозрівання сперматозооонів). У ранньому дитинстві в організмі хлопчиків і дівчаток одночасно утворюються обидва види статевих гормонів – чоловічі і жіночі, які здійснюють взаємовплив. Так, у віці 6 років у хлопчиків і дівчаток утворюється однакова кількість статевого гормону, а до 12 років у хлопчиків його виділяється вже вдвоє більше, ніж у дівчаток.

При гіперфункції чоловічих статевих залоз у ранньому віці відзначається передчасне статеве дозрівання, швидкий ріст тіла і розвиток вторинних статевих ознак.

Гіпофункція або видалення яєчок (кастрація) в ранньому віці веде до припинення росту і розвитку статевих органів, вторинні статеві ознаки не розвиваються, збільшується період росту кісток у довжину, відсутній статевий потяг, оволосіння лобка дуже незначне або не настає зовсім. Не росте волосся на обличчі, голос зберігається високий протягом всього життя. Короткий тулуб та довгі руки і ноги надають євнухам характерного вигляду.

Жіночі статеві гормони – естрогени – утворюються в яєчнику. Вони сприяють розвитку жіночих статевих органів і вторинних статевих ознак, дозріванню фолікулів яєчників, виходу яйцеклітини, підготовці слизової оболонки матки до імплантації заплідненого яйця, нормальному протіканню вагітності, пологам, розвитку і регуляції функції молочних залоз. Суто жіночим статевим гормоном вважають естрадіол. До жіночих статевих гормонів належить також прогестерон – гормон вагітності.

Гіперфункція яєчників спричиняє раннє статеве дозрівання з вираженими вторинними статевими ознаками і менструацією. Описані випадки раннього статевого дозрівання дівчаток у 4-5 років.

Гіпофункція статевих залоз (яєчників) призводить до затримки статевого розвитку.

Статеві гормони протягом всього життя дуже впливають на формування тіла, обмін речовин і статеву поведінку. Процес статевого розвитку в людини

має кілька стадій, під час яких поступово посилюються функції статевих залоз і одночасно пригнічується діяльність загрудинної залози: перша стадія

– дитяча(дівчатка до 8, хлопчики до 10 років; друга стадія – препубертатна (дівчатка від 9 до 11, хлопчики від 10 до 14 років); третя стадія – пубертатна (дівчатка від 12 до 16, хлопчики від 14 до 18 років).

У юнаків 1-2 рази на місяць, а іноді рідше бувають мимовільні сім’явиверження – полюції. Звичайно це відбувається під час сну і є природним фізіологічним процесом організму, що звільняється від надлишку сім’яної рідини.

Поява менструацій у дівчаток і полюцій у юнаків – початок якісного переходу дитячого організму в зрілий, проте це ще не означає, щоорганізм підлітка вже готовий до статевого життя. Шлюбний вік в нашій країні становить 18 років, а справжня фізична зрілість настає у 19-20 років.

Статеве виховання – одна із сторін морального виховання, серйозна соціально-гігієнічна проблема. Статеве виховання починається задовго до періоду статевого дозрівання, з перших днів життя дитини. Спочатку воно полягає в догляді за малям, в додержанні елементарних правил гігієни, а пізніше – в статевій освіті і формуванні моральної поведінки.

Дуже часто батьки вважають, що непоінформованість дитини з питань статі допомагає їй зберегти чистоту дитячих поглядів. Батьки намагаються обминути запитання, які починають хвилювати дітей, розцінюючи запитання дітей як «непристойні». Іноді батьки не надають належного значення віковим змінам, що відбуваються в дітей, тобто вдаються до «безстатевого» виховання.

Запитання молодших учнів про причини появи на світ своїх братів і сестер цілком природні. Такі запитання не повинні лякати батьків, оскільки вони є результатом розвитку мислення дитини. До речі, задаючи ці та інші запитання, діти чекають від батьків вичерпних відповідей. Відповідь в таких випадках повинна бути правдивою, але не такою, щоб вона збуджувала підвищений інтерес до інтимних стосунків дорослих.

Сексуально-етичне виховання дітей молодшого шкільного віку не є прерогативою тільки батьків або тільки вчителів. Безсумнівно, завдання статевого виховання розв’язуватимуться успішніше, якщо в здісненні їх братимуть участь і батьки, і вчителі, і лікарі.

Слід зазначити, що питання статевого виховання набувають особливої гостроти тепер у зв’язку з акселерацією, тобто з прискоренням статевого, фізичного, психологічного й інтелектуального розвитку дітей. Більш раннє статеве дозрівання зумовлює особливу активність сексуально-етичного виховання. Статеве виховання слід розглядати як частину виховання особистості, тому вважають, що сексуально-етичне виховання – педагогічна проблема.

Молодший шкільний вік – це такий вік, коли діти усвідомлюють свою стать. При неправильному вихованні може виникнути антагонізм, неприязнь між хлопчиками й дівчатками. Успіх статевого виховання молодших учнів багато в чому залежить від педагогічного такту, досвіду, тонкого й чуйного розуміння дітей. Було б величезною помилкою розв’язувати такі питання на класних зборах або допускати в бесіду зайву квапливість, нещирість. Дуже важливо знати не тільки, про що говорити з дітьми, а й як.

А.С.Макаренко не рекомендував питання статевого виховання розглядати окремо від інших проблем виховання і надавати їм занадто великого значення. Завдання вчителя – допомогти дітям встановити такі стосунки між хлопчиками й дівчатками, в основі яких були б взаємні повага, почуття власної гідності в дівчаток і лицарства в хлопчиків (поступитись місцем, допомогти у важкій роботі, захистити тощо). Дитячу дружбу слід заохочувати і водночас тримати її під делікатним, ненастирливим, розумнимконтролем. Слід добре знати індивідуальні особливості й інтереси своїх учнів. Все це необхідно для того, щоб подолати невідповідності між фізичною і соціальною зрілістю дітей і підлітків, що виявляються при акселерації.