У зниженні захворюваності на туберкульоз величезне значення має поліп­шення житлових умов, створення широкої мережі дитячих оздоровчих закладів

7.1.5. Деякі хвороби шкіри та їх профілактика.

Хвороби шкіри бувають гноячкового і грибкового походження.

Гноячкові хвороби шкіри, або піодерміти, спричиняють стрептококи і стафілококи. Стрептококи звичайно уражають поверхневі частини-шкіри, а стафілококи - більш глибокі шари шкіри обличчя і тіла. Всі гноячкові ураження шкіри заразні і можуть передаватися від хворого до здорового.

досить часто в дітей трапляється таке стрептококове захворювання, як заїда в куточках рота, коли з^’являються пухирці, що згодом лопаються, утворюючи болючі тріщини, які довго не загоюються.

Як приклад стафілококового захворювання можна назвати фурункул. Стафілокок, потрапляючи у волосяний мішечок, спричиняє його запа­лення.

Проникаючи глибше, він уражає сальну залозу і навколишні тканини. В міру визрівання фурункула біль посилюється, а у хворого підвищується температура. Через скупчення гною стає помітною «головка» фурункула. На місці фурункула, що прорвав, після загоювання залишається рубець.

Збудниками грибкових захворювань є мікроскопічні гриби, що паразитують на тілі тварин і людини.

Стригучий лишай - найбільш поширене грибкове зах­ворювання в дітей. На шкірі через 5...7 діб після зараження з^’являється невелика кругла пляма рожевого відтінку з яскраво-червоною припухлою облямівкою по краях і білуватими лусками в центрі. Якщо дитина зарази­лася від хворої людини, то на шкірі з^’являються 1...3 плями, а якщо від тварин, то її шкіра вкривається численними малими плямками. Гриби можуть уражувати будь-яку ділянку тіла, в тому числі вкриту волоссям частину голови, нігті. Уражене грибком волосся втрачає блиск, тьмяніє, легко ламається. Місця, уражені стригучим лишаєм, мають вигляд вистрижених (звідси й назва «стригучий лишай»). Під час розчісування ураженої стригучим лишаєм шкіри гриби проникають у нігтьові пластинки. Нігті змінюють свій колір, стають м’якими, легко ламаються і не ростуть.

До грибкових захворювань належить також парша. Зараження грибком відбувається як від хворої людини, так і від тварин (мишей, пацюків, собак, котів, тощо). На відміну від стригучого лишая, парша залишає стійке облисіння й рубці.

Профілактика грибкових захворювань полягає у забороні користування спільною білизною, спільним одягом і взуттям, чужими гребінцями. Не можна дозволяти дітям гратися з бездомними собаками й котами. При перших же ознаках шкірних захворювань слід негайно звернутися до лікаря.

До дуже поширених шкірних захворювань належить короста. Збудником цієї хвороби є тварина-мікроскопічний коростяний кліщ. Проникаючи в шкіру, він просвердлює ходи. На шляху його просування шкіра вкривається пухирцями, заповненими прозорою, рідиною, які дуже сверблять. Такі висипи виникають на ділянках тіла з ніжною шкірою (між пальцями, у ліктьових і підколінних згинах, на грудях). Висипання супроводиться нес­терпною сверблячкою, яка посилюється вночі. В розчухи можуть проникати стрептококи і стафілококи.