Тема 2: Міжнародна торгівля.

Національний

Ринок

Міжнародний

Ринок

Світовий

Ринок

Мал.1. Структура світового ринку

Структуру світового товарного ринку можна розглядати в трьох аспектах – регіональному (географічному), товарно-галузевому та со­ціально-економічному.

Згідно з регіональною структурою світового ринку розрізняють ринки окремих країн або їх угруповань.

Схема 1. Регіональна структура світового ринку

За товарно-галузевою структурою світового ринку відрізняють окремі товарні ринки, які відповідають рівню ринку певного товару або його частини; розрізняють три провідних групи товарів – готові вироби, сировину і напівфабрикати, послуги.

За соціально-економічною структурою світового товарного ринку розрізняють ринки промислово розвинутих країн (ПРК), країн, що розви­ваються (КР) країн з перехідною економікою (КПЕ), країн соціалістич­ної орієнтації (КСО).

Схема 2. Соціально-економічна структура світового ринку.

Тема 2: Міжнародна торгівля.

1. Поняття, значення та особливості міжнародної торгівлі в сучасних умовах.

2. Структура сучасної міжнародної торгівлі.

1. Зовнішня торгівля – традиційна та найбільш розвинута форма МЕВ. За деякими оцінками частка міжнародної торгівлі складає приблизно 80% всього обсягу МЕВ. До міжнародної торгівлі щорічно поступає до ¼ виробленої в світі продукції.

З міжнародної торгівлі починається більшість видів міжнародного співробітництва.

Зовнішня торгівля є потужним фактором економічного зростання. Одночасно зростає залежність країн від міжнародного взаємообміну. Все більше товарів поступає на внутрішній ринок через канали зовнішньої торгівлі, або виготовляються із сировини, матеріалів, комплектуючих, завезених з-за кордону.

Зовнішня торгівля – товарно-грошові відносини певної країни з іншими країнами світу, що складається з оплаченого вивезення (експорту) та оплаченого ввезення (імпорту) товарів, послуг.

Міжнародна торгівля – сфера міжнародних товарно-грошових відносин, що являє собою сукупність зовнішньої торгівлі всіх країн світу.

Основні показники міжнародної торгівлі: товарооборот, товарна та географічна структура.

Зовнішньоторговий оборот – сума вартості експорту та імпорту країни за певний період.

Торгове сальдо, сальдо зовнішньої торгівлі або сальдо торгового балансу – це різниця вартості експорту та імпорту країни за певний період.

Якщо вартість експорту перевищує вартість імпорту ми кажемо про активне торгове сальдо, у протилежному випадку, тобто коли обсяг імпорту більше обсягу експорту, торговий баланс країни є пасивним.

Сучасні особливості МТ:

1) Із середини ХХ ст. МТ зростає швидшими темпами, ніж світове виробництво; за даними СОТ протягом 1950-1994 років обсяг міжнародної торгівлі щорічно зростав на 6%, тоді як світове виробництво – лише на 4%. За 45 років обсяг світового товарообігу виріс в 14 разів, а обсяг виробництва – в 5, 5.

2) МТ є однією з рушійних сил економічного зростання в сучасних умовах;

3) МТ характеризується швидкою оновлюваністю асортименту внаслідок прискорення морального старіння продукції;

4) відбувається інтелектуалізація світової торгівлі, зростає торгівля наукоємкими товарами (в експорті розвинутих країн частка високотехнологічної продукції наближається до 40%); прискорені темпи зростання характерні для ринку мікроелектроніки (10%);

5) швидкими темпами зростає торгівля послугами;

6) зростає частка виробництва, що йде на експорт, і частка імпорту у споживанні (20-30% продукції йде на експорт або покривається за рахунок імпорту);

7) зовнішня торгівля все більше монополізується (посилюється тенденція витіснення зі світового ринку середніх та дрібних експортерів та імпортерів);

8) зростає частка зустрічної торгівлі. Покупці все частіше вимагають від постачальників купити в них в обмін товар. На зустрічні закупки припадає 20-30% всієї світової торгівлі;

9) змінюються методи конкурентної боротьби (конкуренція від цінової переходить в сферу якості і технічної новизни виробів, надійності, дизайну, екологічності);

10) важливе значення для успіху в міжнародній торгівлі має вміло організована реклама, а також післяпродажне обслуговування. Важливо повідомити ринку про позитивні якості, новизну та ефективність продукції, що випускається. У той же час сучасна техніка вимагає своєчасного ремонту, наявності запчастин. Хто зможе це забезпечити, той і виграє на ринку;

11) поряд із законною торгівлею поширюється контрабанда, торгівля товарами з підробленими торговими знаками (особливо регіон Південно-Східної Азії). Обсяги такої торгівлі сягають 60 млрд. дол. на рік.

Сучасні особливості товарної структури МТ:

1) зростає частка готових виробів і зменшується питома вага сировини та продовольства, крім палива. Якщо в 50-х рр. частка сировинних товарів і палива приблизно дорівнювала частці готових виробів, то країн середині 90-х рр. перша впала до 30%, з яких 25% припадає на паливо, а 5% ­- на сировину. Частка готових виробів зросла з 50 до 70%.

Причини зменшення частки сировини в міжнародній торгівлі:

- розширення виробництва синтетичних матеріалів;

- більше використання ресурсів вітчизняної сировини;

- поглиблення ступеню переробки сировини;

- перехід на ресурсозбережні технології.

2) зростають масштаби обміну напівфабрикатами, проміжними виробами, деталями (1/3 імпорту і 3/5 торгівлі машинами та обладнанням припадає на комплектуючі); Причина: розвиток МК (великомасштабне серійне виробництво) та поглиблення міжнародної спеціалізації. У виробництві “Боїнгу-747” використовується 4, 5 млн. різних деталей та вузлів, у виготовленні яких зайнято 16 тис. компаній.

3) зменшується попит на продовольство у світовій торгівлі (країни-імпортери налагоджують виробництво продовольства на своїй території, використовуючи нові технології).

Географічна структура світової торгівлі представлена групами розвинутих країн, країн, що розвиваються, та країн з перехідною економікою. Частка цих країн у міжнародній торгівлі практично не змінилася за останні 15-20 років.

Основні тенденції в географічній спрямованості міжнародної торгівлі:

1) на розвинуті країни припадає 70-76% світового товарообміну, на країни, що розвиваються, - 20-24%, на країни з перехідною економікою – 6-8%.

Найбільшими експортерами товарів на сьогодні (2004) є: США (10% світового товарного експорту), Німеччина, Японія, Китай, Франція, Великобританія, … Росія (17 місце), … Україна (45 місце – 0, 3%). Найбільшими імпортерами товарів: США (має дефіцит торгового балансу – 17% світового товарного імпорту), Німеччина, Китай, Великобританія, Франція, Японія, … Росія (23 місце), … Україна (45 місце – 0, 3%).

2) Країни, що розвиваються, в основному залишаються постачальниками на світовий ринок сировини і продовольства, а також простих готових виробів;

Причини цього:

- нарощуванню їх експорту (і розвитку переробної галузі) завадило зменшення попиту на сировину і продовольство на світовому ринку на початку 90-х рр.;

- розвинуті країни збільшили свою частку у світовому експорті продовольства та сировини. Частка країн, що розвиваються, у світовому експорті цих товарів скоротилася із 40% (1960) до 28% (поч. 90-х);

- існує протидія з боку розвинутих країн для розширення експорту готових виробів з країн, що розвиваються. Однак новим індустріальним країнам вдалося певним чином побороти цю протидію; частка готової продукції, промислових виробів, в т.ч. машин та обладнання, в цих країнах є значною;

3) Помітно зростає роль Азіатсько-Тихоокеанського регіону у МТ. За оцінками МБРР, на поч. ХХΙ ст. більше 40% всього обсягу світової торгівлі буде зосереджено в цьому регіоні.

4) Поглиблюється МПП між розвинутими країнами, що веде до збільшення їх взаємної торгівлі і зменшенню частки країн, що розвиваються (3/4 експорту розвинутих країн йде в інші розвинуті країни, при цьому 4/5 експорту – непродовольчі товари). За даними МВФ, на 29 країн з розвиненою економікою припадає 73, 4% світового експорту, а на 146 країн, що розвиваються – 26, 6%.

5) Китай та Японія останнім часом суттєво розширюють взаємну торгівлю, в результаті чого може змінитися схема світових товарних потоків, в якій основним партнером Японії досі були США (1/3 японського експорту припадає на США). Якщо Китай успішно здійснить перехід до більш технологічно передового виробництва, він стане експортним конкурентом Японії.

6) дещо зменшується роль ЄС у світовій торгівлі. Хоча на сьогодні ЄС є центром світової торгівлі, а його експорт в 3 р. перевищує експорт США, частка ЄС у міжнародній торгівлі поступово скорочується (1991 – 44% світового експорту, 1997 – 40%, 2004 – 32%).

Причини цього:

- експортна експансія країн Південно-Східної Азії;

- ЄС вже недостатньо виробляє продукції високих технологій, відстаючи від США в цьому напрямку приблизно на 10 р.