Тема 6: Зовнішньоторговельна політика країн світу.

1. Виграш від торгівлі та його розподіл. Встановлення світової ціни.

2. Основні види торговельної політики.

3. Тарифні методи регулювання міжнародної торгівлі. Економічні наслідки введення мит на імпорт.

4. Нетарифні обмеження зовнішньої торгівлі: види та наслідки.

1. З теорії порівняльних переваг нам відомо, що від торгівлі усі її учасники отримують виграш у вигляді приросту загального добробуту. Головне питання тут: як розподіляється цей виграш?

Виграш від торгівлі розподіляється нерівномірно між самими торгуючими країнами і в межах кожної з країн між споживачами та виробниками, експортерами та імпортерами, а також власниками факторів виробництва.

Фактори, що визначають розмір виграшу від міжнародної торгівлі:

а) рівень, на якому встановляться ціни на товари, якими країни торгують;

б) обсяги торгівлі.

Країна А Країна В

Споживачі Виграш Споживачі

Експортери від торгівлі Експортери

Імпортери Імпортери

Власники факторів Власники факторів

виробництва виробництва

Розглянемо як встановлюються світові ціни і визначаються обсяги взаємної торгівлі.

Нехай 2 країни А і В виробляють один і той же продукт – цукор. S_A – крива внутрішньої пропозиції цукру в країні А, S_B – в країні В, D_A – крива внутрішнього попиту на цукор в країні А, D_B – в країні В.

Без торгівлі: (D = S) рівновага на ринку цукру в країні А встановлюється при Р = 120 дол. за 1 т, а в країні В – при Р = 200 дол. за 1 т.

Р_В > Р_А Þ країні А вигідно експортувати до В цукор, а країні В купувати більш дешевий імпортний цукор.

Отже, первісна різниця в цінах створює можливості для експорту та імпорту, але все залежить від того, на якому рівні встановиться світова ціна. Знаючи обсяги внутрішнього попиту і пропозиції в обох країнах, ми можемо визначити обсяг пропозиції цукру на експорт, попиту на імпортний цукор, а також рівень рівноважної світової ціни.

Важливо: результат міжнародної торгівлі – внутрішні ціни зміняться до рівня світової ціни (Р_А = Р_w = Р_В).

Якщо Р_w > 120 (первісної внутрішньої), в країні А виробництво та експорт цукру ­. Чим вище Р_w, тим > виробники в країні А будуть розширювати S цукру Þ Р_А ­ Þ D_A ¯. Таким чином, обсяги пропозиції цукру на світовому ринку (S_x) визначатимуться різницею між пропозицією і попитом на внутрішньому ринку країни А, що виникає в умовах зростання цін на цукор: S_x = S_А - D_A.

З іншого боку, якщо Р_w < 200, країні В вигідно купувати імпортний цукор. Чим нижче буде Р_w, а отже, в умовах вільної торгівлі і внутрішня ціна, тим більшим буде D_B на цукор, але одночасно S_В ¯. Таким чином, обсяг попиту на цукор на світовому ринку (D_A) визначається різницею між попитом і пропозицією на внутрішньому ринку країни В, що виникає в умовах падіння цін на цукор: D_M = D_В – S_В.

З розвитком торгівлі Р_A ­, S цукру на зовнішньому ринку ­, а Р_B ¯ і D на імпорт ­.

На Мал. 7(б) D_m – крива попиту на імпорт і S_m – пропозиція експорту, Р_w – рівноважна ціна. У нашому прикладі рівновага на світовому ринку досягається при Р = 150 дол. за т. При такій ціні надлишковий попит в країні В (80-20 = 60) відповідає надлишковій пропозиції в країні А (90-30 = 60). При більш високій ціні пропозиція цукру на світовому ринку перевищить попит, що має сприяти падінню ціни. При більш низькій ціні, навпаки, попит перевищить пропозицію, і світова ціна буде зростати, поки не досягне рівноважного стану.