Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Поема «Великий льох» Т. Шевченка. Алегоризм і символіка образів.
«Великий льох»(1845) Жанр – поема-містерія. Має ознаки драматичного твору: три дії, у кожній – потри дійові особи: померлі душі, ворони, лірники; діалоги, монологи, конфлікти, трагічні злами. Містерія – середньовічна релігійна драма на біблійні сюжети. Ідейно-художній зміст. Композиція. Поема вважається центральним твором «Кобзаря» в історичному і філософському планах, бо в ньому розглянуто проблеми політичної свідомості, нац. свободи. Поема складається з трьох сцен, протягом яких москалики розкопують льох, шукаючи скарбів та «древностей». Не знайшовши нічого, окрім кістяків у кайданах і гнилого корита, скаженіють, б, ють людей, лаються – поводяться в Україні, як у себе вдома, при цьому брутально ставлячись до укр. люду. Перша сцена Дійові особи – містичні образи передчасно померлих людей (під виглядом білих пташок), яких Господь не приймає до раю, бо за життя вони були прислужниками гнобителів України, за що були покарані смертю. Вважалося, що будь-яка послуга ворогові є смертельним гріхом. Перший образ – люблениця гетьмана Б.Хмельницького (перетнула йому шлях з повними відрами, коли він їхав присягати Москві – і вода стала отруйною); другий – дівчина з Батурина, що «цареві московському коня напоїла», коли він їхав в Москву після Полтавської битви; третій – немовля, що всміхнулося до Катерини, яка наказала підпалити монастир Межигірського Спаса – козацьку святиню. Грішні душі позбудуться страждань лише тоді, коли укр. народ повстане і визволить землю. Обурений злочинами проти укр. народу з боку Рос. ім., Т.Шевченко запалює промінь надії: москалі розкопали лише малий льох, а Великого «ще й не дошукались». Друга сцена Розмова трьох ворон – української, польської, московської, які хваляться своїми діяннями. Московська – указами, що призвели до зруйнування України; польська – пролитою кров, ю повстанців, яких загнано до Сибіру, українська розказує про існування України ще за довго до того, як постали Польща і Московія, каркає-пророчить про народження близнят – «один буде, як той Гонта, катів катувати», а другий буде катам помагати. Вороння, що символізує темні прояви нації, вирішує, втопити чи отруїти нового борця за волю України. Третя сцена Місце ворон, що відлетіли, займають три лірники: сліпий, кривий, горбатий, що уособлюють скалічене покоління, сліпе, німе і глухе до всього, що чинять в Україні москалі. Ідея твору: осуд підступного приєднання України до Рос. ім. та перетворення козацької старшини на слухняного виконавця воль Москви, обурення антиукраїнською політикою Катерини (знищення Запорозької січі, запровадження кріпаччини, ліквідація нац. школи тощо). 69. 70.
|