Тема. БаБУсина хата

програмовий зміст: закріплювати знання дітей про інтер’єр української хати, про рушники, про колискові, їх роль у вихованні дітей; розвивати ло-

гічне мислення, пам’ять, увагу; виховувати почуття любові до народних зви- чаїв, естетичні смаки, інтерес до народних оберегів.

матеріал: інтер’єр української хати, рушники.

Хід заняття

В и х о в а т е л ь. Діти, сьогодні я отримала листа від баби Одарки. Во- на запрошує нас до себе в гості.

(Діти заходять до групи, облаштованої, як українська хата.) Дітей зустрічає бабуся.

Б а б у с я. Заходьте, діти-квіти. Я рада вітати вас у себе.

У моїй хаті є багато старовинних речей, про які ви, мабуть, і не чули. Да- вайте про них поговоримо. (Бесіда про піч на основі попередніх знань дітей.)

— Що на ній роблять? А які ви знаєте українські страви? (Борщ, варени- ки, каші, млинці.)

— А давайте разом зваримо смачний український борщ.

Дидактична гра «звари борщик»

Перед дітьми розкладені змішані овочі та фрукти, у печі стоїть чавун. Діти повинні відібрати овочі, які кладуть у борщ.

Б а б у с я. А ще у мене є чарівна скриня. А відчиниться вона тоді, коли ви розгадаєте загадку:

Говорить доріжка —

Два вишитих кінця:

«Помийся, ти хоч трішки,

Бруд змий з свого лиця». (Рушник.)

Відчиняється скриня. Бабуся показує рушнички: для дівчаток — росяночки, для хлопчиків — грайлики, сімейний та утирач.

Росяничка — рушничок з яскравими квітами.

Грайлик — рушничок із блакитними квіточками.

Сімейний — великий рушник із барвистими квітами по краях.

Утирач — рушничок без квітів з орнаментом.

Б а б у с я. Про рушники складено багато прислів’їв:

• Рушничок на кілочку — хата у віночку;

• Хата без рушників — родина без дітей;

• Не лінуйся, дівонько, рушник вишивати — буде чим гостей шану- вати.

Дидактична гра «знайди рушничок»

Діти, за описом вихователя, обирають відповідний рушничок і назива- ють його.

В и х о в а т е л ь. А хто це плаче в колисці? Б а б у с я. Та це ж моя онучка Даринка.

В и х о в а т е л ь. Як її можна заспокоїти? Б а б у с я. Заспіваймо їй колискову.

Д і т и (співають колискові).

Колисонько, колисонько,

Колиши нам дитиноньку.

А щоб спало — не плакало,

А щоб росло — не боліло,

Ні голівка, ні все тіло.

Ой, ходила журавочка

Та й по комишу,

А я свою дитиноньку

Та й заколишу.

Б а б у с я. Поки Даринка заснула, ми ще роздивимося український ві- ночок із моєї скрині. А чи знаєте ви, які квіти вплітали в нього?

Діти розповідають.

— А давайте пограємо з ним.

гра «віночок»

Діти стоять колом і під музичний супровід передають віночок один одному. Коли музика стихає, той, хто тримає віночок, виконує в середині кола танцювальні рухи. З відновленням музики гра продовжується.

Б а б у с я. Ось, діти, і час промайнув швидко. Дякую, що завітали до мене. До побачення!

підсумок

Діти прощаються з бабусею й обіцяють їй завітати до неї на гостину й наступ- ного разу.