Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Методика розрахунку тягового опору робочих органів машин
Для розрахунку використовують осередненні значення питомого опору (k0) з уражанням впливу на нього робочих швидкостей руху, конструктивні параметри робочих машин (B, G) і параметри умов роботи (f). Тяговий опір робочих органів, кН:
Для борін, культиваторів, сівалок:
Rм = kv· B, (3.42) Для плугів:
Rпл = kvпл· B· а, (3.43)
Для зчіпок:
Rзп = Gзп· fзп. (3.44)
Додатковий опір, який виникає при подоланні підйому:
Rпід = Gм· sinα. (3.45)
З урахуванням додаткового опору формули, які приведені вище, матимуть слідуючий вигляд:
Rм = kv · B ± Gм· sinα, (3.46)
Rпл = kvпл · B· а ± Gпл· sinα, (3.47)
Rзп = Gзп (fзп ± sinα). (3.48)
Тяговий опір агрегату, який складено з причіпних машин:
Rа=Rм+Rзп; (3.49) Rм = (kv · Bм ± Gм· sinα)· nм+Gзп (fзп ± sinα). (3.50)
Тяговий опір агрегату з начіпною машиною: Rмн = kv · Bм ± Gм(λ д fтр ± sinα), (3.51)
де fтр - коефіцієнт опору кочення трактора; λ д - коефіцієнт догрузки, який враховує частину ваги начіпної машини та вертикальні складові сили тягового опору, які додатково навантажують ходову систему трактора (на оранці λ д = 5...1, 0; на сівбі, культивації - Тяговий опір агрегату з тягово-привідними машинами:
Rт-пр = Rм + Рпр , (3.52)
де Рпр - зусилля, яке витрачається на привід робочих органів від ВВП, кН.
Рпр = 0, 159· (3.53)
де η ввп - коефіцієнт корисної дії валу відбору потужності (η ввп ≈ 0, 93). Зусилля Рпр не створює додаткового буксування. Наведені формули для визначення опору машин (3.42...3.52) дійсні тільки для рівномірного руху, коли прискорення дорівнює нулю. При зрушенні з місця опір агрегату збільшується за рахунок сил інерції, які необхідно переробити на початку руху. 3.2.4. Потужність, яка споживається машиною (енергомісткість сільськогосподарської операції)
Визначення споживаної енергії проводиться при виборі енергозберігаючих машин і агрегатів, а також технологій вирощування сільськогосподарських культур. Енергомісткість технологічної операції з урахуванням швидкості руху можна подати так:
(3.54)
Питомий опір машини можна розглядати не тільки, як зусилля, а по фізичному явищу і як витрати механічної енергії площі, Дж/м2, або витрати потужності на одиницю виробітку, кВт/(м2∙ с-1): . (3.55) Питомий опір плуга можна розглядати, як: витрати механічної енергії на обробіток об'єму грунту, який переміщується по полиці плуга, Дж/м3, або витрати потужності на обробіток об'єму грунту, який переміщується по полиці плуга за одиницю часу (продуктивність), кВт/(м2∙ с-1). Таке тлумачення питомого опору знаходить, місце при оцінюванні енергетичної суті с.-г. операції, енерговитрат на виконання с.-г. операції. Іншими словами, це - енергетична характеристика питомого опору. Таким чином, питомий опір - це показник, який дозволяє дати оцінку технологічних енерговитрат на одиницю виконаної роботи. Складові опору сільськогосподарських машин можуть бути розподілені на корисні і некорисні (табл. 3.17). Такі, що витрачаються на деформацію матеріалу і на надання кінетичної енергії часточкам ґрунту, який підлягає обробітку, будуть корисними. А складові, які, йдуть на перекочування (пересування) машини і на подолання сил тертя – некорисні.
Таблиця 3.17 - Складові опору сільськогосподарських машин
При виконанні технологічної операції, тобто при подоланні сил oпору, витрачається повна енергія (потужність). Приблизні значення втрат потужності на виконання окремих елементів технологічної операци різними машинами приведені в таблиці 3.18.
Таблиця 3.18 – Втрати потужності на виконання елементів робіт сільськогосподарськими машинами
* Транспортування стебел та складання їх у валок
Відношення агротехнічно корисної роботи до загальних втрат механічної енергії являє собою коефіцієнт корисної дії сільськогосподарських машин. Користуючись складовими опору с.-г. машин (табл. 3.17) і балансу потужностей (табл. 3.18) можна легко визначити ККД сільськогосподарської машини. ККД робочих машин – величина постійна, яка залежить від конструктивних і експлуатаційних факторів, характеру технологічного процесу, режимів роботи агрегату і режимів обробітку, маси машини і маси матеріалу, які вона переміщує. Найбільші значення ККД у плугів і лущільників – 0, 7...0, 8; у культиваторів і борін 0, 4...0, 6. Для сівалок ККД нижчий - 0, 3...0, 4; для косарок- і жаток - 0, 3...0, 45. Для складних збиральних машин іще нижчий - 0, 2...0, 3. Такі дорівняно низькі значення ККД машин потребують впровадження заходів, які дозволять підвищити ККД.
|