Державний бюджет

Якщо видаткова частина більша, ніж дохідна, то виникає дефіцит державного бюджету.

Залежність ставок оподаткування та надходжень у дер­жавний бюджет відображає крива Лаффера (А. Лаффер - сучас­ний американський економіст неокласичного спрямування), що зображена на рисунку.

Рис. 1. Надходження до бюджету - крива Лаффера

Графік показує, що найбільші податкові надходження бюджету

(М) будуть за середніх податкових ставок (близько 50 %), а надто високі або надто низькі податкові ставки змен­шують ці

надходження (в точках А і В надходження однакові, хоча податкова ставка різна).

Проте високі ставки прямих податків служать також для обмеження розвитку монополій і окремих галузей, а пільгові - для його стимулювання.

Витрати бюджету також використовуються для еконо­мічного регулювання. Державні витрати можуть значно перева­жати над доходами, що створює бюджетний дефіцит і призво­дить до зростання внутрішнього державного боргу.

Дефіцит свого бюджету держава покриває за рахунок по­зики - випуску державних боргових зобов’язань (облігацій, каз­начейських векселів). Інший шлях покриття бюджетного дефі­циту - емісія незабезпечених кредитних грошей, що спричиняє стрімке зростання інфляції.

Дефіцит державного бюджету виникає завдяки:

• надмірних витрат на військові цілі;

* розгалуженого апарату чиновників;

• державних закупівель (насамперед, військової техніки і озброєнь) за завищеними цінами тощо.

Хронічний дефіцит бюджету призводить до: зростання державного боргу;

^ пік інфляції.

Економічна політика держави з формування та викорис­тання державних фінансів називається фіскальною політикою (і лат. - “казна”).

Фіскальна політика буває:

• дискреційною - свідоме використання державного опо­ці іткупання та державних витрат для досягнення поставлених цілей, що вимагає постійного суб’єктивного впливу держави;

• недискреційною - пов’язана з автоматичною дією еко­номічних регуляторів, що “вмонтовуються” в економічну систе­му і не иимагають додаткових політичних заходів.