Схема економічного кругообігу Ф. Кене

Ця схема побудована на відомому принципі переваги землеробства над іншими сферами виробництва.

Ф. Кене, як і всі фізіократи, єдиною формою продуктивної праці вважав працю фермерів і селян; саме вони, на його думку, утворюють увесь чистий (додатковий) продукт суспільства.

Відповідно до цих уявлень, Ф. Кене і побудував свою модель кругообігу суспільного продукту. Науковець поділив усе суспільство на три класи:

и продуктивний (фермери і селяни);

в землевласників;

■ непродуктивний, або безплідний (усі, хто не зайнятий працею у сільському господарстві).

Увесь суспільний капітал, що знаходиться у сільському господарстві, Ф. Кене поділив на 2 частини:

1) первісні аванси (витрати на інвентар, будівлі, худобу тощо, тобто це фактично основний капітал);

2) щорічні аванси (витрати на насіння і робочу силу, тобто оборотний капітал).

При аналізі відтворення Ф. Кене виходить з таких перед­умов:

• між собою обмінюються еквіваленти, тобто рівні вар­тості;

• пост ійн ість цін;

• не враховується зовнішня торгівля;

• за вихідний момент обирається кінець сільськогоспо­дарського року, коли збирається врожай.

У своїй схемі науковець приймає всю вартість продукту землеробства за 5 млрд ліврів, які поділяються на:

■ первісні аванси - 1 млрд ліврів;

■ щорічні аванси - 2 млрд ліврів;

чистий продукт - 2 млрд ліврів.

Безплідний клас має на 2 млрд ліврів ЗВ. ССП = 7 млрд ліврів. Продуктивний клас має ще 2 млрд ліврів готівкою, які він сплачує на початку року землевласникам у формі орендної плати (ренти)

Схема руху створеного ССП

НАПРЯМ РУХУ ПРОДУКТІВ

НАПРЯМ РУХУ ГРОШЕЙ

У данній моделі відображено п’ять послідовних актів руху реалізації спільного продукту (СП):

1) землевласники купують у продуктивного класу про­дукти харчування на 1 млрд ліврів;

2) землевласники купують у безплідного класу промислову продукцію (одяг, меблі, предмети розкоші тощо) на 1 млрд ліврів;

3) безплідний клас на одержані від землевласників гроші купує у продуктивного класу продукти харчування на 1 млрд ліврів;

4) продуктивний клас на гроші, одержані від безплідного класу, купує у нього знаряддя праці на 1 млрд ліврів;

5) непродуктивний клас купує у продуктивного сільсь­когосподарську сировину на 1 млрд ліврів.

У результаті цих актів купівлі-продажу між класами реа­лізовано сільськогосподарської продукції на 3 млрд ліврів, а промислової - на 2 млрд ліврів. У фермерів і селян залишається нереалізований продукт на 2 млрд ліврів, що не поступає в об­мін між класами, а обертається лише в сільському господарстві

та використовується для відшкодування витраченої частини що­річних авансів. Куплена продуктивним класом промислова про­дукція (ЗВ) використовується для відшкодування (відтворення) витраченої частини первісних авансів. Готівка сумою 2 млрд ліврів знову повертається до продуктивного класу, а потім знову виплачується землевласникам як земельна рента у наступному році.

Отже, створюються умови для існування статичної еко­номіки простого відтворення.

Питання 3. Міжгалузевий баланс В. Леонтьєва

Під час вивчення даного питання слід запам’ятати, іцо розробка міжгалузевого балансу розпочалась ще в 20-х роках XX ст. Особливий внесок у вирішення цієї проблеми зробив ві­домий американський економіст В. Леонтьєв. Він розробив і об­ґрунтував оригінальну економіко-математичну модель “витрати - випуск”.

У цій моделі кожна галузь розглядається як покупець ма­теріальних благ і послуг із інших галузей, що становить її витра­ти, і як продавець своєї продукції іншим галузям, що становить випуск. Саме ці ідеї лягли в основу побудови міжгалузевого ба­лансу.

Міжгалузевий баланс розкриває прямі і зворотні зв’язки між галузями, що свідчать про напрями та обсяги потоків това­рів і послуг та відповідні пропорції розподілу суспільного про­дукту.

Модель міжгалузевого балансу може існувати у вигляді так званої “шахової таблиці” або системи лінійних алгебраїчних рівнянь