Передумови управління інноваційним розвитком організацій

О.М. ЧЕРНЕГА

ІННОВАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

Конспект лекцій

Для студентів ІV курсу денної форми навчання

спеціальностей „Менеджмент організацій” і „Менеджмент інноваційної діяльності”

Одеса ОНЕУ 2015 р.

Зміст

Тема 1. Основи формування механізму управління процесами інноваційного розвитку.

1. Передумови управління інноваційним розвитком організацій.

2. Основні поняття інноваційного менеджменту.

3. Організаційно-економічний механізм управління інноваційним розвитком підприємства.

Передумови управління інноваційним розвитком організацій

Функціонування в умовах ринкової економіки передбачає, що підприємства повинні орієнтувати свою діяльність на задоволення потреб і запитів клієнтів, і робити це потрібно краще й оперативніше, ніж існуючі конкуренти.

Для більшості вітчизняних підприємств вихід із кризи пов’язаний з виробництвом і реалізацією нової продукції, не просто технічно досконалої і якісної, а необхідної споживачам, такої, що відповідає їхнім потребам і запитам, виробивши яку, підприємство зможе максимально використовувати свої порівняльні переваги.

По даним Держкомстату України, в 90% підприємств, що впроваджують інновації, спостерігався приріст обсягів збуту й розширення ринків. Із загальної кількості підприємств – інноваторів 55% замінили застарілу продукцію на нову, більше 40% знизили матеріалоємність і енергоємність виробництва, 32% впровадили ресурсозберігаючі екологічно орієнтовані технології. Однак у цілому по Україні ситуація із впровадженням інновацій далека від оптимістичної (інноваційною діяльністю не займаються більше 80% від загального числа промислових підприємств України).

Необхідність концентрації зусиль вітчизняних підприємств на освоєнні нових товарів і послуг (новацій) пояснюється реально існуючим спадом виробництва товарів. При цьому багато видів продукції не користуються попитом як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, в основному через їхню неконкурентоспроможність.

У таких умовах практично єдиним прийнятним виходом є орієнтація підприємств на використання таких механізмів, як:

· активний пошук нових споживачів, ніш ринку, посередників;

· активізація зусиль у просуванні товарів на ринок;

· адаптація й модернізація товарів;

· організація сервісного обслуговування;

· орієнтація виробництва на задоволення запитів споживачів.

У той же час, аналіз потреб і запитів споживачів, не єдине джерело ідей інновацій. У результаті аналізу інноваційної діяльності підприємств України були визначені наступні джерела інноваційних ідей:

- аналіз потреб і запитів споживачів (11, 5% від загальної кількості)

- розробки науково-технічних співробітників підприємств і залучених фахівців (76, 5%);

- аналіз діяльності конкурентів (8%);

- пропозиції торговельних і збутових посередників (1%);

- пропозиції консалтингових організацій (0, 5%);

- пропозиції співробітників підприємств (2, 5%).

Потрібно відзначити, що питома вага прийнятих ідей у цілому по Україні не перевищує 20%. Для порівняння: у Японії – 68%, США – 52%, Швеції – 45%, Польщі – 30%.

Розробка нової продукції може здійснюватися як шляхом покращення товарів, що уже виготовляються, і послуг, так і шляхом впровадження у виробництво нових товарів. Потрібно підкреслити, що розробка й впровадження на ринок нової продукції безпосередньо пов’язані з ризиком, який необхідно враховувати. Так із загального числа проектів розробки й виведення на ринок нової продукції зазнають поразки близько 40% проектів, пов’язаних з виробництвом товарів широкого вжитку; 20% товарів промислового призначення; 18% послуг.

Комерційні невдачі нових товарів (за даними А. П. Дуровича) пояснюються такими причинами: неправильна оцінка вимог ринку (32%); неправильна збутова політика (13%); висока ціна (14%); несвоєчасний вихід на ринок (10%); жорстка конкуренція (8%); технічна недосконалість нових товарів (23%).

Інноватори-лідери, хоч і функціонують в умовах підвищеного ризику, але при успішній реалізації нового продукту формують запас «економічної стійкості» у вигляді портфеля розробок нової конкурентоспроможної продукції. Їхні послідовники ризикують менше, але й умови конкуренції для них більш складні, відповідно й економічні показники нижче.

Природно, що при пошуку нової продукції, у першу чергу варто звернути увагу на товари, на які є попит або очікується його зростання у найближчому майбутньому. У той же час, досить великою є можливість того, що на існуючий дефіцит певних товарів звернуть увагу й інші виробники, відповідно, доведеться вступати в конкурентну боротьбу, результат якої складно спрогнозувати.

У цих умовах доцільна орієнтація на нові товари, аналогів яких не існує, або на товари, що задовольняють існуючі потреби відмінним від традиційного способом.

Для пошуку споживача й розробки орієнтованої на його запити продукції, використовують виділення ринкових ніш. При цьому запобігання конкуренції можливе шляхом своєчасної переорієнтації на інші ринкові ніші.

При аналізі альтернативних варіантів інноваційного розвитку обов’язково варто враховувати як можливості самого підприємства – виробника, так і можливості його енергетичної й сировинної бази, особливо в умовах обмеженості енергетичної й сировинної бази в Україні, і обирати з можливих альтернатив ті варіанти, які забезпечені переважно місцевою сировиною.

Таким чином, успішна діяльність значною мірою залежить від точності пошуку цільових ринків для впровадження інновацій, де найбільшою мірою виявляться його порівняльні переваги.