Діагностика достатності потенціалу організації для реалізації інноваційного проекту.

Інноваційний потенціал – критична маса ресурсів господарюючого суб’єкта (інтелектуальних, науково-дослідних, інформаційних і т.д.), необхідна й достатня для його розвитку на основі постійного пошуку й використання нових сфер і способів реалізації ринкових можливостей, пов’язаних з модифікацією й формуванням нових ринків збуту.

Інноваційний потенціал включає ряд складових:

· ринковий потенціал;

· інтелектуальний потенціал;

· кадровий потенціал;

· технологічний потенціал;

· науково-дослідний потенціал;

· потенціал економічних контрагентів;

· інформаційний потенціал.

Оцінка достатності інноваційного потенціалу передбачає аналіз кожної зі складових.

Ринковий потенціал. Характеризує ступінь відповідності внутрішніх можливостей розвитку підприємства зовнішнім умовам, що генеруються ринковим середовищем. Про ослаблення ринкової складової свідчать: зменшення долі ринку, ослаблення конкурентних позицій, зниження адаптаційних можливостей. За дану складову відповідає служба маркетингу.

Оцінку ринкового потенціалу проводять для кожного з розглянутих варіантів інноваційного розвитку. Для цього після проведення SWOT – аналізу, оцінюється характер впливу кожного фактора зовнішнього й внутрішнього середовища на можливість реалізації конкретного варіанта розвитку за допомогою коефіцієнта впевненості. Значення коефіцієнта варіюються в інтервалі (-1; +1) і визначаються на основі наявних статистичних даних минулих періодів або методом експертних оцінок. Зі знаком + оцінюються сприятливі можливості й сильні сторони, зі знаком – погрози й слабкі сторони. Комбінування оцінок міри впливу факторів зовнішнього й внутрішнього середовища (протидіючих) на можливість реалізації конкретного варіанта розвитку ринкових можливостей виконують у такий спосіб:

К= К1 + К2 *(1-К1) (якщо обидва коефіцієнти більше 0);

К= -(/К1/ + /К2/*(1-1-/ К1/) (якщо обидва коефіцієнти менше 0);

К= (К1 + К2)/(1-min (/К1/; /К2/)) (якщо вони з різними знаками)

Висновок про достатність ринкової складової для реалізації конкретного проекту інноваційного розвитку роблять на основі отриманої підсумкової оцінки.

Інтелектуальний потенціал. Визначає можливості генерації ідей інновацій і доведення їх до рівня технологій, конструкцій, організаційних і управлінських рішень.

Рівень інтелектуальної складової інноваційного потенціалу може бути розрахований за допомогою показників:

· плинність кадрів високої кваліфікації (відношення кількості співробітників високої кваліфікації, що звільнилися, до загального числа співробітників даної кваліфікації);

· питома вага інженерно-технічних працівників і науковців (відношення їхнього числа до кількості співробітників);

· показник винахідницької (раціоналізаторської) активності (кількість винаходів (рацпропозицій) до кількості працюючих або інженерно-технічних працівників);

· показник рівня освіти (відношення кількості співробітників, що мають вищу або фахову освіту за профілем діяльності підприємства до загальної чисельності співробітників).

Розраховується інтегральний показник:

Пі = å (1-1- di) * Вi,

де, Вi – вага, di – відносна оцінка i – показника.

Відносна оцінка (порівняння з іншим підприємством або минулим періодом) розраховується:

dI = Пi / Пmax, якщо більше значення показника є кращим;

dI = Пmin / Пi, якщо менше значення показника є кращим.

Розраховується середнє значення інтегрального показника для галузі (або за кілька років), порівнюється інтегральний показник із середнім значенням. Робляться висновки про ріст (падіння) рівня даного потенціалу.

Кадрова складова. Характеризує здатність персоналу використовувати нові технології, реалізовувати нові організаційні й управлінські технології, виготовляти нові товари.

Розрахунок рівня кадрової складової виконують аналогічно попередньому, вносячи зміни до складу показників (відтік кадрів, плинність кадрів, фізичне старіння кадрів, низька кваліфікація кадрів, сумісництво – низька віддача, можливість відтоку інформації).

Технологічна складова. Відбиває здатність оперативно перебудовуватися, переорієнтувати виробничі потужності й налагоджувати виробництво нових видів продукції.

Розрахунок рівня кадрової складової виконують аналогічно попередньому. Склад показників:

· рівень прогресивності технологій (відношення кількості сучасних технологій до їхньої загальної кількості в організації);

· рівень прогресивності продукції (кількість найменувань виготовлених нових прогресивних видів продукції до їхнього загального числа);

· рівень технологічного потенціалу (доля технічних і технологічних рішень на рівні винаходів у загальному числі нових рішень, використовуваних у виробничому процесі.

Інформаційна складова. Характеризує ступінь повноти, точності, суперечливості інформації, необхідної для прийняття ефективних рішень.

Показники рівня інформаційної складової:

· коефіцієнт повноти інформації (Кп)

· коефіцієнт точності інформації (Кт)

· коефіцієнт суперечливості інформації (Кн)

Рівень інформаційної складової інноваційного потенціалу:

Ки = Кп*Кт*Кн

При цьому, якщо:

Ки більше 0, 7 – рівень високий;

Ки (0, 3; 0, 7) – рівень середній;

Ки менше 0, 3 – рівень низький.

Потенціал економічних контрагентів. Характеризує можливість приведення у відповідність інтересів суб’єктів інноваційного процесу (постачальники, торговельні й збутові агенти, інвестори, споживачі).

Оцінюється ступінь зацікавленості конкретного контрагента в просуванні на ринку певної новації в розрізі критеріїв:

· Розширення адаптаційних можливостей;

· Ріст конкурентного потенціалу;

· Розширення ринку;

· Зростання прибутку;

· Підвищення економічної безпеки;

· Підвищення іміджу.

Відносна оцінка j контрагента по i критерії:

О j i = О i/Оmax,

де О j i – бальна оцінка j контрагента по i критерію, Оmax – максимально можлива оцінка.

Сукупну оцінку надійності взаємодії з контрагентами розраховують:

Н j = å О j i *В j i,

де В j i - вагомість i критерію для j контрагента.

Оцінку надійності взаємодії з усіма контрагентами розраховують, як середньоарифметичну, при цьому:

(1; 0, 75) – високий рівень достатності;

(0, 75; 0, 5) – нормальна достатність потенціалу;

0, 5 – невизначений стан;

(0, 5; 0, 25) – критичний стан;

(0; 0, 25) – кризовий стан.

Науково-дослідна складова. Характеризує наявність запасу результатів науково-дослідних робіт, достатнього для генерації нових знань, здатність проведення досліджень і використання новацій у виробництві.

Показники:

· Доля витрат на НДДКР в обсязі виробленої продукції (5%);

· Доля витрат на впровадження нових технологій і нової техніки в обсязі виробленої продукції (5%);

· Доля наукових, інженерних і технічних кадрів у загальній кількості працюючих (15%);

· Співвідношення витрат на НДДКР і витрат на впровадження нової техніки (2/3).

Інноваційний потенціал у цілому по підприємству визначають у такій послідовності:

1. Визначити вагомість кожної складової інноваційного потенціалу (Вi).

2. Відкоригувати відносні оцінки складових на відповідну вагу.

3. Розрахувати інтегральну оцінку інноваційного потенціалу як середньозважену.

Чим ближче оцінка до 1, тим вище інноваційний потенціал. Оцінка нижче 0, 5 свідчить про ослаблення інноваційного потенціалу.

Результати оцінки використовуються для проведення комплексу заходів, спрямованих на підвищення його рівня й, відповідно, на розширення адаптаційних можливостей підприємства.