Основні поняття інноваційного менеджменту

Інновація – кінцевий результат діяльності зі створення й використання нововведень, втілених у нових або вдосконалених товарах, технологіях їхнього виробництва, методах управління на всіх стадіях виробництва й збуту товарів, які сприяють розвитку й підвищенню ефективності функціонування підприємств, що їх використовують.

Інновації класифікують за наступними ознаками:

- за сферами діяльності (характеру використання): технологічні, виробничі, економічні, збутові, управлінські;

- за технологічними параметрами: продуктові (нові продукти), процесні (нові технології, методи управління, організаційні форми);

- залежно від глибини змін: радикальні, ординарні (винаходи, нові рішення), модифікуючі.

- за ступенем новизни: нові для підприємства, галузі, країни, світового ринку;

- за адресатом інновацій: для виробника, для споживача, для суспільства.

З погляду конкретних підприємств, інноваційну діяльність можна розглядати як один із основних способів їхньої адаптації до постійних змін умов зовнішнього середовища.

Інноваційна діяльність (інноваційний процес) – процес створення, впровадження й поширення інновацій.

В узагальненому вигляді модель інноваційного процесу містить етапи:

1. Фундаментальні дослідження (виконуються в академічних інститутах НАН України, вузах, галузевих НДІ, науково-дослідних лабораторіях корпорацій, звичайно фінансуються з держбюджету);

2. Прикладні дослідження (виконуються науково-дослідними установами, підрозділами (лабораторіями) підприємств, фінансуються як за рахунок бюджету (державні наукові проекти або програми), так і за рахунок замовників);

3. Конструкторські й експериментальні розробки (виконуються спеціалізованими підрозділами підприємств, конструкторськими бюро, на дослідницькому виробництві, фінансуються замовниками й за рахунок власних коштів організацій);

4. Освоєння, промислове виробництво, маркетинг і збут.

Інноваційний розвиток – процес господарювання, що спирається переважно на постійний пошук і використання нових способів і сфер використання потенціалу підприємства в умовах зовнішнього середовища, що змінюються, який пов’язаний із модифікацією існуючих і формуванням нових ринків збуту.

Таким чином, інноваційний менеджер у процесі своєї діяльності формує стратегію інноваційного розвитку з урахуванням фаз інноваційного процесу.

Інноваційний менеджмент – сукупність методів і форм управління інноваційним розвитком, а також зайнятими цією діяльністю організаційними структурами і їхнім персоналом.

Функції управління інноваційним розвитком:

1. Аналіз зовнішнього середовища й прогнозування його розвитку. Дослідження поточної кон’юнктури ринку, складання прогнозу розвитку кон’юнктури ринку.

2. Аналіз внутрішнього середовища організації. Визначення сильних й слабких сторін діяльності підприємства, вивчення результатів минулої діяльності, ефективності функціонування, тенденцій розвитку.

3. Визначення напрямків і варіантів інноваційного розвитку. Зіставлення можливостей й погроз зовнішнього середовища із силами й слабостями підприємства (наприклад, методом SWOT – аналізу).

4. Вибір цільових ринків для реалізації проектів інноваційного розвитку. Розробка підходів до формування цільового ринку на базі певних сегментів.

5. Аналіз і кількісна оцінка ризику на етапах інноваційного проекту.

6. Виділення пріоритетних напрямків діяльності. Формування системи цілей діяльності та пріоритетних завдань на основі аналізу обраних варіантів інноваційного розвитку ринкових можливостей, з урахуванням даних сегментації.

7. Формування організаційної структури управління інноваційним розвитком. Формування матричних організаційних структур, що складаються з фахівців різного профілю: маркетологів, економістів, фінансистів, конструкторів, збутових працівників.

8. Планування виробничо-збутової й фінансової діяльності за обраними пріоритетними напрямками. Розробка перспективних і поточних планів, бюджетів проектів, визначення джерел їхнього фінансування, структури інвестицій.

9. Контроль виконання заходів, спрямованих на реалізацію інноваційного потенціалу.

10. Підготовка рішень про своєчасну зміну пріоритетів і пошук нових напрямків інноваційної діяльності. За підсумками контролю готуються рішення про коректування й зміну пріоритетів діяльності, розробку нових варіантів інноваційного розвитку.