Урок № 27

Мета: Ознайомити дітей зі значенням слів «хоробрість» і «боягузтво» у житті християн. На прикладах учити бути сміливими, хоробрими. Розвивати чутливість і потребу творити сміливі, добрі, мужні вчинки, захищати добро, віру, любов. Виховувати справжніх християн (вірних Господу, непохитних у вірі, мужніх, сміливих, хоробрих – справжніх воїнів Світу, святого Духу).

Обладнання уроку: фотогалерея Святих з їх духовними подвигами (Святий Миколай, Цар Давид, Георгій Переможець, Олександр Невський, Федір Ушаков, Ілля Муромець, Свята Варвара, Свята Катерина); підручник, зошит з друкованою основою, фонохрестоматія, малюнки, фотографії учнів.

Тип уроку: нестандартний, урок уявних зустрічей з хоробрими людьми.

Хід заняття.

I. Організація та мотивація навчальної діяльності.

Любі діти, прошу розглянути фотогалерею, розміщену на дошці класу.

Чиї лики Святих, воїнів, хоробрих людей ви бачите?

- Чим відомі вам ці імена?

- Чому ми, далекі нащадки цих героїв, пам’ятаємо їх імена, їх хоробрі вчинки?

- Що об’єднує цих людей?

Правильно: вони християни, стали Святими, не зрадили Вірі, мужньо, хоробро захищали віру в Христа, добро, свою честь, досягли безсмертя.

Тож на уроці ми познайомимося зі словом «хоробрість», його значенням, зрозуміємо, що означає слово «боягузтво», щоб ніколи не бути боягузом, зрадником.

ІІ. Робота над новою темою.

1. Ознайомлення з епіграфом уроку.

Читання хором вислову:

«Страху немає в любові, але досконала любов проганяє страх..»

Святе Письмо

- Щоб краще зрозуміли цей вислів, розповім вам про Святого Преподобного Феодосія Кавказького.

Він народився 1800 року 9 дитиною в православних батьків. Про його народження мати безперервно молилась Пречистій Діві Марії, Ісусу Христу. Коли хлопчик народився, він знав, що він Божий, що в нього є не тільки тато і мама, але Небесний Отець і Матір Божа. Він народився з любов’ю до них, хотів завжди бути з ними.

З двох років хлопчик безперервно молився Богу і Матері Божій, у 3 роки втік на Святу гору Афон, де багато монастирів, де дім Матері Божої на Землі. 60 років подвижник служив у Гроба Господнього в Єрусалимі, потім на Афоні. У 1917році його відправили в Росію на Кавказ, де він молився за відродження віри, миру в Росії. Створив монастир для бездомних дітей. У 1929 році, коли йому було 129 років, більшовики вирішили його знищити, він заважав їм Вірою в Бога, Святим життям. Звичайно на цей час подвижник Божий був уже провидцем, він знав, що все людині приходить від Бога, якщо Господу не потрібно його смерть, то його ніяка куля не візьме, він буде жити.

Коли прийшли червоноармійці в монастир, вивели його на розстріл, він був спокійний, продовжував про себе молитись.

Солдати стріляли, а монах стояв живий. Діти плакали. Старець їм сказав: «Чому ллєте сльози, я чому вас навчав. Своїх дітей Господь Бог захищає Святим Духом, Ангелами, Божою Любов’ю. Ніяка куля мене не візьме без попущення Божого.

Червоноармійці зрозуміли, що перед ними Божа людина. Старець нагодував солдат, сам помив їм ноги і під конвоєм пішов до в’язниці. У 131 році повернувся із в’язниці, допомагав бідним, нужденним, хворим, любив усіх Божою любов’ю. Прожив Воїн Світу 148 років.

Хто з Богом – тому все можливе. «

2. Робота з підручником (с.108-111).

Слухання, читання розповіді – пригоди «Ангел-охоронець». Діти, а зараз ми прочитаємо про випадок із сучасного життя наших ровесників, де є місце хороброму вчинку.

Бесіда:

- Який випадок стався з Оленкою?

- Чи перемогла дівчинка своє боягузтво?

- Хто їй допоміг?

- Які страхи можна здолати завдяки хоробрості?

- Де ще потрібні відвага, хоробрість, крім подолання страху темряви, висоти?

- Чи чесна і правдива людина – хоробра? Що допомагає стати відважним?

3. Логічна вправа (с.111)

Подумай, у яких ситуаціях тобі може знадобитися хоробрість:

Подолання фізичного страху;

Необхідність діяти по правді, як велить совість.

4. Робота в зошиті (с.46).

Поміркуй і напиши, навіщо дівчинці потрібно бути хороброю.

Продовж слова тата Оленки з оповідання у підручнику.

Не боятися темряви й собак –це сміливо, але є більш складний, вищий вид сміливості:

Продовж своїми словами такі речення з підручника:

- Людина не буває відважною одразу, а стане хороброю, коли…

- Найкраще допомагає долати страх…

5. Хвилинка відпочинку.

Слухання усної народної пісні «Не сміє бути в нас страху».

- Чому не сміє бути в нас страху? (З нами Господь Бог).

6. Мандрівка до народного джерела.

Прочитай прислів’я і вибери ті, як допомагають у житті. Поясни свій вибір. Перевірка вибору.

7. Скарбничка душі.

Любі діти, запам’ятайте, людина не буває відважною одразу, а стає хороброю, коли перемагає свій страх. Найкраще допомагають долати страх любов, турбота про близьких, друзів, бажання жити по правді.

8. Гра «Зустріч із хоробрими людьми» Мікрофон.

Учні по-черзі знайомлять учнів класу з матеріалом про хоробру людину (розповідають про його відвагу) (Фото, малюнок кріплять на класній дошці).

Учитель: молодці діти, ви нам розповіли про відомих і невідомих героїв, їх вчинки хоробрі, служать добру, вони Божі люди, беріть з них приклад.

9. Робота в зошиті. (с.46).

Самостійна творча робота. Пригадати героїв з українських казок, визначити, хто хоробрий, а хто боягуз, записати в стовпчики.

У вірші підкреслити слова, які означають людські чесноти.

Записати чесноти, які притаманні учневі. Перевірка.

ІІІ. Підсумок уроку. Бесіда.

- Діти, чи важливо в житті бути хоробрим?

- Де вам знадобиться хоробрість?

Побажання вчителя: бажаю всім бути хоробрими, добрими, чесними.