Урок № 29

Мета: Пояснити учням шкідливість хвалькуватості та внутрішню красу скромності. Скромність – це не слабкість. Скромні люди бачать чесноти інших людей і свої власні недоліки, що допомагає працювати над собою. Виховувати в дітях скромність, слухняність, терпіння.

Обладнання уроку: підручник, зошит, таблиці на етичну тематику, біблійну тематику, фонохрестоматія, фільм – притча «Послушник»

Тип уроку: опанування нових знань.

Хід заняття.

І. Організація та мотивація навчальної діяльності.

Любі діти, нагадайте, які чесноти має християнин? (Слухняність, працьовитість, терпіння, щедрість, хоробрість, скромність, вдячність, ввічливість).

- Про які ми вже говорили на уроках етики?

На сьогоднішньому уроці ми зупинимося на чесноті-скромність. Святе Письмо наголошує: «Бо достойний не той, хто сам себе хвалить, але кого хвалить Господь.»

Скромність – рідна сестра працьовитості, старанності, наполегливості.

ІІ. Робота над новою темою.

1. Актуалізація опорних знань

Діти, давайте зберемо намисто з чеснот людського характеру: слухняність, працьовитість, ввічливість, відвага, мужність, чуйність, доброта, милосердя, терплячість, скромність.

А які риси характеру не вплітаються в це чудове намисто: хвальковитість, брехливість, гордість, ненависть, агресивність, нетерплячість, боягузтво, підлість…

Вони такі важкі і брудні, що в руки не можна брати.

2. Робота з підручником. Опрацювання нового навчального матеріалу (Підручник с.116-119).

Читання ланцюжком оповідання «Виставка дитячих робіт». Діти, читаємо уважно, виразно, готуємо до аналізу змісту, визначення головної думки.

Бесіда за змістом оповідання:

- Що приготували учні класу до батьківських зборів?

- Кого вчителька призначила бути екскурсоводами виставки?

- Хто з дітей виявив себе хвальковитим?

- А кого похвалили батьки за скромність?

- Яка головна думка твору? (Достойний не той, хто сам себе хвалить, але кого хвалить Господь).

3. Вправа – занурення.

Учні класу вчать вірш напам’ять Я. Кампанієць «Пам’ятай добро»

Діти!

- Якими якостями нам потрібно володіти, щоб діяти, як радить автор цього вірша? (Скромність,, щедрість, старанність, вдячність).

4. Евристична бесіда:

- Чому скромність краще за хвальковитість?

- Скромна людина бачить хороше в людях, не переоцінює себе, радіє успіхам інших людей.

- А чи може хвалько поцінувати щось добре, зроблене іншими людьми?

- З ким легше робити спільну справу – зі скромним чи хвальком?

5. Хвилинка мудрості.

Пояснити мудрі вислови (с.118).

Добрі діла похвали не потребують!

Не той щасливий, хто бажає кращого, а хто задоволений тим, чим володіє (Г.Сковорода).

6. Прислухаймося до порад видатного вчителя Василя Сухомлинського. (Хорові вправи):

Умій правильно оцінювати свої позитивні й негативні риси. Скільки б тебе не хвалили, знай, що ти далекий від досконалості.

Найбільших успіхів у навчанні досягають ті, хто скромно оцінює свої здібності.

Скромність рідна сестра працьовитості, наполегливості.

Хвальки ніколи не бувають старанними трудівниками.

7. Фізкультхвилинка. Слухання пісні К. Стеценко «Хвали, душе моя, Господа».

8. Закріплення набутих знань:

Вибери таблицю, на якій зображені скромні діти. Поясни свій вибір.

Гра «Мікрофон». Згадай випадок із свого життя, коли ти повівся нескромно. Чому так сталося? (Діти передають уявний мікрофон, розповідають, дають своїм вчинкам оцінку).

Продовжити речення, висловивши свою думку (с.48).

Дописати речення (с.48).

Визначення літературних героїв: скромні хвальковиті.

Малюнок літературних героїв.

9. Перегляд фільму-притчі «Послушник».

- Чому вчив ігумен послушника? (Не реагувати ні на похвалу, ні на лайку (зауваження).

ІІІ. Підсумок уроку. Бесіда.

- Діти, як скромність допомагає людині в житті?

- Чи завжди потрібно бути скромним в житті?

- Діти, будемо вчитися в Ісуса Христа, Святих ніколи не хвалитися добрими справами - все від Бога.