Баклажани в засідці

Диво Земля

Лето 2013

Баклажани в засідці

29 июня 2013 - Мария Газнюк

Баклажан – культура, яку раніше ми не вирощували через особливу ​ ​ пристрасть до неї колорадського жука. Однак у 2009 році я зважилася на експеримент – виростила свою розсаду (сорти Геліос, Алмаз), ґрунт на грядці з ранньої весни розпушила плоскорізом, посипала Бокаши і накрила товстим шаром органіки (сухі залишки з минулого року) – близько 15 см. Насіння на розсаду сіяла на початку березня, у відкритий ґрунт висадила в кінці травня – на початку червня. У ґрунт для розсади і в лунки при посадці додавала ЕМ-перегній. Ще до посадки розсади на грядці посіяла густо врозкид огіркову траву (бораго), фенхель, кріп і багато коріандру – вони мали стати «маскуванням» для баклажанів завдяки міцному аромату. Зауважу, що поруч була полунична грядка, а далі всього через 3 метри від баклажанів – картопля великим масивом. До моменту висадки баклажанів висіяна зелень вже зійшла щільним килимом, і я її залишила між кущами підростати. Найкраще спрацював для «засідки баклажанів» коріандр – поки він цвів, на баклажанах можна було натрапити лише на поодиноких жуків, а на картоплі поруч – їх було море. Коли коріандр перецвів, у другу хвилю жуків стало більше, але коріандр насіявся і зійшов знову – жуки істотної шкоди баклажанам не заподіяли. Урожай був чудовий, останній баклажан ми зірвали 15 жовтня, а смак такий, що ми зрозуміли: покупні – це взагалі не баклажани!

Таким способом посадки користуюся кожен рік, і треба сказати, що високі зелені культури створюють баклажанам захист від зайвого сонця і слугують своєрідними «кулісами» від вітру і перепадів температури – створюється затишний мікроклімат, зав'язь не опадає при різких перепадах температур, і продовжується час плодоношення.