В с т у п

ПОРЯДОК УСИНОВЛЕННЯ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ ТА ДЕЯКИХ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

Роботу виконала:

Михайлюк Катерина

Костянтинівна,

учениця групи 11-1

Міського юридичного ліцею

м.Дніпропетровська

Науковий керівник:

Резнікова Валентина

Іванівна,

ст. викладач кафедри

«Цивільне та господарське право»

Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара

(розмір шрифта -14)

Дніпропетровськ-2009

З М І С Т

В С Т У П........................................................... С.3

РОЗДІЛ І. УСИНОВЛЕННЯ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ......... С.6

1.1. Поняття і сутність усиновлення. Умови, порядок та правові наслідки

усиновлення..................................................... С.6

1.2.Суб’єкти усиновлення......................................... С.11 1.3. Недійсність усиновлення. Скасування усиновлення. Позбавлення

усиновлювача батьківських прав. Таємниця усиновлення.......... С.15 1.4.Проблемні питання усиновлення.................................С.21

РОЗДІЛ ІІ. УСИНОВЛЕННЯ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ ДЕЯКИХ

ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН..................................... С.26 2.1 Усиновлення як соціальний феномен: історичний контекст......... С.26 2.2 Міжнародні договори та законодавство України................... С.30

2.3 Порядок усиновлення за законодавством РФ.................... С.33

2.4 Порядок усиновлення за законодавством США.................... С.36

ВИСНОВКИ........................................................ С.39

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ............... С.42

В С Т У П

(она печатала 12 шрифтом, т.к. ей нужнобыло сократить объем работы для МАН, а Вы печатаете 14 шрифтом без переносов)

Усиновлення - це акт великої соціальної ваги, прояв гуманізму та жертовності, а також реалізація природної потреби материнства і батьківства та водночас захист від самотності. Це одна з форм влаштування дітей, що залишилися без піклування батьків, яка полягає в оформленому спеціальним юридичним актом прийнятті в сім’ю дитини на правах дочки чи сину. В результаті усиновлення між особою, яка усиновила (удочерила) дитину (усиновителем), з однієї сторони, та усиновленою дитиною, з іншої сторони, виникають такі ж права та обов’язки, як між родичами за походженням.

Усиновлення є одним із найдавніших та традиційніших інститутів сімейного права. Правове регулювання цього соціального явища, було відомо ще в Давньому Римі.

Нині в Україні, незважаючи на її незалежність, яка триває майже 18р., економічний стан українців не лише не зростає, а навпаки – через політичні чвари стрімко падає вниз. У зв’язку з цим українські сім’ї не мають змоги жити в достатку, і в результаті сьогодні ми можемо спостерігати стрімке збільшення з кожним роком знедолених дітей – це діти – сироти та діти, які залишилися без батьківського піклування.

Право сучасного цивільного суспільства не може залишати поза увагою дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу, – проголошено в ст. 52 Конституції України. Для допомоги таким дітям створено розгалужену систему державних дитячих закладів, у яких вони утримуються на повному державному забезпеченні.

Велику допомогу щодо влаштування дітей, які залишилися без батьків, надають державі окремі громадяни, які за власним бажанням беруть дітей до себе в сім’ю і для того, щоб замінити їм відсутніх батьків, ставлячись до них як до рідних дітей. Саме такою формою виховання та турботи про дітей-сиріт і дітей, що залишилися без піклування батьків, є прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу. Найвдалішим способом влаштувати дитину-сироту та дитину, яка залишилася без батьківського піклування є, безумовно, усиновлення, адже саме при усиновленні дитини їй створюють умови справжньої сім’ї, в яких вона відчуватиме себе як дома. Безперечно, найкраще всиновлювати дитину у якомога ранньому віці. За допомогою усиновлення усуваються несприятливі для формування особистості дитини обставини і створюються умови, найближчі до тих, що складаються у сім’ї.

Усиновлення дитини проводиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов життя. При усиновленні завжди забезпечується єдність інтересів тих осіб, яких усиновлюють. Суб’єктами відносин усиновлення є усиновителі і усиновлені.

Надаючи великого значення сімейному вихованню дітей, останнім часом держава всіляко сприяє розвитку усиновлення, встановивши суворий судовий порядок його проведення: критерії віку між усиновителями і усиновленими і недопустимість посередницької, комерційної діяльності щодо нагляду за станом утримання та виховання дітей, усиновлених іноземними громадянами; можливість застосування до усиновлювачів такої санкції, як позбавлення батьківських прав та інше. [23, cт. 197- 213]

Все вище викладене свідчить про актуальність обраної теми. Крім того, Президент України Віктор Ющенко оголосив 2008-й – Роком підтримки національного усиновлення та інших форм сімейного виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Метою дослідження є розкриття сутності та змісту такого інституту сімейного права як усиновлення в Україні та зарубіжних країнах.

Відповідно до мети необхідно вирішити наступні завдання:

ü розкрити суть інституту усиновлення в Україні;

ü порівняти порядок усиновлення в Україні та зарубіжних країнах;

ü всебічно проаналізувати нормативні акти та наукову літературу і визначити

проблемні питання усиновлення;

ü дослідити зміст інституту усиновлення в Україні та зарубіжних країнах.

Правовим проблемам усиновлення приділяли та приділяють увагу такі відомі вчені-цивілісти, як Є. Чернишова [27], В. Москалюк [28], О.С.Сліпченко, О.І.Смотрова, В.А. Кройтор [25], З.В. Ромовська, Ю.В. Черняк «Сімейне законодавство України [21], В.І. Борисова, І.В. Жилінкова [23], В. І. Токарєва [24] та інші.

Предметом дослідження є законодавство, монографії, статті, підручники відомих українських та зарубіжних цивілістів, що стосуються питання усиновлення.

Об’єктом дослідження науково-дослідницької роботи є суспільні відносини, що виникають в процесі застосування інституту усиновлення в Україні та деяких зарубіжних країнах.

Досліджуючи порядок усиновлення в Україні та деяких зарубіжних країнах використовувалися певні методи дослідження: порівняльний (вивчення правового регулювання відповідних правовідносин в інших законодавствах і правових системах), метод комплексного аналізу (взаємопов’язане вивчення різних правових явищ), системний метод (конкретне явище розглядається як система).

Науково-дослідницька робота складається із таких структурних частин: вступу, 2 розділів, висновків, переліку використаних джерел та літератури.

В першому розділі «Усиновлення за законодавством України» досліджуються умови, порядок та правові наслідки усиновлення за законодавством України, розкривається сутність таємниці усиновлення, підстави для визнання усиновлення недійсним, досліджуються правові наслідки позбавлення усиновлювача батьківських прав.

В другому розділі «Усиновлення за законодавством деяких зарубіжних країн» розглядається усиновлення як соціальний феномен та міжнародне законодавство, що стосується усиновлення, досліджується порядок усиновлення за законодавством Російської Федерації та США.

В висновках викладені основні результати дослідження.