Порядок усиновлення за законодавством Російської Федерації

Усиновлення або удочеріння є пріоритетною формою влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування в РФ.

Усиновлення припускається у відношенні до неповнолітніх дітей і тільки в їх інтересах з дотриманням вимог абзацу третього пункту 1 ст. 123 діючого кодексу, а також з обліком можливості забезпечити дітям повноцінне фізичний, психічний, духовний розвиток.

Усиновлення братів і сестер різними особами не припускається, за винятком випадків, коли усиновлення відповідає інтересам дітей.

Усиновлення дітей іноземцями або особами без громадянства допускається тільки у випадках, якщо не є можливим передати цих дітей на виховання в сім’ї громадян Російської Федерації, постійно проживаючих на території Російської Федерації, або на усиновлення родичам дітей незалежно від громадянства і міста проживання цих родичів.

Усиновлення проводиться судом по заяві осіб, бажаючих усиновити дитину. Розгляд справ про встановлення усиновлення дитини виконується судом в порядку особливого виконання по правилам, передбаченим Цивільно-процесуальним законодавством.

Справи про усиновлення над дітьми розглядається судом з обов’язковою участю усиновлювачів, органів опіки і піклування, а також прокурора.

Для встановлення усиновлення дитини необхідно заключення органу опіки і піклування про обґрунтування усиновлення і його відповідність інтересам усиновлюваної дитини з вказівкою відомостей про факти особистого спілкування усиновителів з дитиною, над якою встановлюється усиновлення.

Суд повинен протягом трьох діб з дня вступу в закону силу рішення суду про встановлення усиновлення дитини, направити виписку з рішення суду в орган запису актів цивільного стану.

Усиновителями можуть бути повнолітні особи своєї статі, за винятком:

- особи, що визнані судом недієздатними або обмежено дієздатними;

- подружжя, один з яких визнаний судом недієздатним або обмежено дієздатним;

- осіб, позбавлених батьківських прав або обмежений судом в батьківських правах;

- осіб, відсторонених від обов’язків опікуна;

- минулих усиновлювачів, якщо усиновлення відмінено судом по його провині;

- осіб, котрі за станом здоров’я не можуть виконувати батьківські права;

- осіб, котрі на момент встановлення усиновлення не мають прибутку, забезпечуючи усиновленій дитині прожитковий мінімум;

- осіб, не маючих на момент встановлення усиновлення не мають постійного місту проживання, а також житлового приміщення;

При наявності декількох осіб, бажаючих усиновити одну і ту ж дитину, перевагу мають родичі дитини.

Різниця в віці між усиновителем, що не знаходиться у шлюбі, і дитиною, над якою встановлюється усиновлення повинна бути не менша шістнадцяти років. По причинам, що визнані судом поважними, різниця в віці може бути зменшеною.

При усиновленні дитини вітчимом (мачухою) наявність різниці в віці не потребується.

Для усиновлення дитини необхідна згода його батьків. При усиновленні дитини неповнолітніх батьків, що не досягли 16 років, необхідна також згода їх батьків або опікунів (піклувальників), а при відсутності батьків або опікунів(піклувальників)- згода органу опіки і піклування.

Згода батьків на усиновлення дитини повинно бути виражено в заяві, нотаріально посвідчена або завірена керівником установи, в котрому знаходиться дитина, позбавлена батьківського піклування батьків, або органом опіки та піклування за містом встановлення усиновлення над дитиною чи за містом проживання батьків, а також може бути виражено в суді при справлення усиновлення.

Батьки можуть відкликати дану ними згоду на усиновлення дитини по винесенню рішення суду про його усиновлення.

Батьки можуть дати згоду на усиновлення дитини конкретним особам або без вказання конкретної особи.

Не потребується згода батьків дитини на її усиновлення у випадках, якщо вони: невідомі або визнані судом безвісно відсутніми; визнані судом недієздатними; позбавлені судом батьківських прав; більше шести місяців не проживають разом з дитиною і не виховує дитину.

Для усиновлення дітей, що знаходяться під опікою (піклуванням), необхідна згода в писемній формі її опікунів (піклувальників).

Для усиновлення дітей, що знаходяться в прийомних сім’ях, необхідна згода в писемній формі прийомних батьків.

Для усиновлення дітей, позбавлених батьківського піклування і тих, що знаходяться в виховних закладах, лікувальних установах, установах соціального захисту населення і інших аналогічних установах, необхідна згода в письмовій формі керівників даних закладів.

Для усиновлення дитини, що досягла 10 років, необхідна її згода. Якщо під час подачі заяви про усиновлення дитини проживав в сім’ї усиновителя і вважає його своїм батьком або матір’ю, усиновлення, в порядку виключення, може бути проведено без отримання згоди дитини, над якою встановлюється усиновлення

За усиновлюваною дитиною зберігається її призвіще, ім’я по батькові. За проханням усиновителя дитині дають призвіще усиновителя, а також указане ним ім’ю. Ім’я по батькові усиновлюваної дитини встановлюється згідно з іменем усиновителя, якщо усиновитель чоловік, а при усиновленні дитини жінка (усиновитель)- за іменем особи, вказаного нею в якості батька дитини. Якщо призвіща батьків різні, за згодою подружжя - дитині присвоюється призві ще одного з них. При усиновленні дитини особою, що не знаходиться в шлюбі, по його проханню призвіще, ім’я по батькові матері (батька) усиновленої дитини записують в книгу записів народження при вказівці цієї особи.

Зміна призвіща, ім’я по батькові усиновленої дитини, що досягла віку 10 років, може бути змінено тільки з її згоди, за винятком випадків, передбачено п.2 ст.132 СК РФ.

Про зміну призвіща, ім’я по батькові усиновленої дитини вказується в рішенні суду про її усиновлення.

Для забезпечення таємниці усиновлення по проханню усиновителя може бути змінена дата народження усиновленої дитини, але не більше ніж на три місяці, а також місто проживання.

Про змінення дати або місяця народження усиновленої дитини вказується в рішенні суду про її усиновлення. По проханню усиновителів суд може прийняти рішення про запис усиновителів в книзі записів народження в якості батьків усиновленої ними дитини.

Для здійснення цього запису, у відношенні до усиновленої дитини, що досягла 10 років, необхідна її згода. Про необхідность здійснення такого запису вказується в рішенні суду про усиновлення дитини.

Усиновленні діти і їх нащадки по відношенню до усиновителів і їх родичів, а усиновителі і їх родичі по відношенню до усиновлених дітей і їх нащадків прирівнюються в особистих немайнових і майнових правах і обов’язках до родичів по походженню.

Усиновлені діти втрачають особисті немайнові і майнові права і звільняються від обов’язків по відношенню до своїх родичів.

При усиновленні дитини однією особою особисті немайнові і майнові права і обов’язки можуть бути збережені за бажанням матері, якщо усиновитель – чоловік, або по бажанню батька, якщо усиновитель - жінка.

Якщо один з батьків усиновленої дитини помер, то по проханню батьків померлого можуть бути збережені особисті немайнові та майнові права і обов’язки по відношенню до родичів померлого, якщо цього вимагають інтереси дитини.

О збереженні відношень усиновленої дитини з одним з батьків або родичем померлого батька(матері) вказується в рішенні суду про усиновлення дитини.

Дитина, яка має к моменту свого усиновлення право на пенсію або соціальну допомогу, яка назначена їй у зв’язку з смертю батьків, зберігає це право і при усиновленні.

Таємниця усиновлення дитини охороняється законом. Судді, що винесли рішення про усиновлення дитини, або посадові особи, що проводять державну реєстрацію усиновлення, а також особи, що певним чином знають про усиновлення, повинні зберігати таємницю усиновлення, згідно зі ст. 139 СК РФ.

Скасування усиновлення відбувається в судовому порядку. Справа про скасування усиновлення дитини розглядається з участю органа опіки та піклування, а також прокурора. Усиновлення припиняється з дня вступу в закону силу рішення суду про скасування усиновлення дитини.

Суд повинен протягом трьох днів з дня вступу в закону силу рішення суду про скасування усиновлення дитини направити виписку з цього рішення в орган запису актів цивільного стану за містом державної реєстрації усиновлення.

Усиновлення дитини може бути відмінено у випадках, якщо усиновитель вклоняється від виконання своїх батьківських обов’язків, зловживає батьківськими правами, жорстоко поводиться з усиновленою дитиною, є хронічно хворим на алкоголізм або наркоманію.

Суд може відмінити усиновлення дитини і по іншим причинам, виходячи з інтересів дитини.

Право вимагати скасування усиновлення мають батьки, усиновителі дитини, усиновлена дитини, що досягла 14 років, орган опіки на піклування, а також прокурор.

Наслідки скасування усиновлення дитини

При скасуванні усиновлення взаємні права на обов’язки усиновленої дитини і усиновителів припиняються і відновлюються взаємні права і обов’язки дитини і його батьків, якщо цього потребують інтереси дитини. При скасуванні усиновлення дитини згідно з рішенням суду передається батькам. Якщо батьків немає, дитина передається на піклування органу опіки та піклування.

Суд також вирішує питання, про збереження за дитиною присвоєнні призвіще, ім’я по батькові. Зміна призвіща, ім’я по батькові дитини, що досягла 10 років, можлива тільки з її згоди.

Неприпустимість скасування усиновлення при досягненні усиновленою дитиною повноліття, за випадків, коли на таке скасування мається взаємна згода усиновителя і усиновленої дитини, а також батьків дитини, якщо вони живі, не позбавленні батьківських прав або не визнані судом недієздатними.