Про усиновлення

Неоднакові умови, порядок, наслідки усиновлення, підстави, порядок і наслідки його припинення, зміна, визнання недійсним у різних правових системах викликають колізії, які врегульовуються нормами міжнародних договорів, зокрема про правову допомогу, та внутрішнім законодавством України.

Більшість договорів про правову допомогу містять колізійні норми щодо усиновлення. Виняток становлять, зокрема, Договори з Іраком, Італією, НДР, Китаєм, Кіпром, Тунісом, Фінляндією. У випадках усиновлення найчастіше застосовується законодавство тієї договірної держави, громадянином якої є усиновитель під час подання клопотання. Якщо усиновитель є громадянином однієї договірної держави, а місце проживання має на території іншої, то застосовується законодавство держави – його місце проживання.

Якщо законодавство договірної держави, громадянином якої є усиновлюваний, вимагає згоди усиновлюваного, його законного представника, дозволу компетентного державного органу, то вимоги цього законодавства повинні бути виконані. У договорах зазначається, що можливі обмеження усиновлення пов’язані зі зміною місця проживання усиновлюваного на місце проживання в іншій державі.

Якщо подружжя, яке усиновлює, є громадянами різних договірних держав, повинні бути дотримані вимоги законодавства обох держав. У разі проживання подружжя на території однієї з договірних держав застосовується законодавство цієї держави. Зазначене стосується і скасування та визнання усиновлення недійсним.

У справах про усиновлення, скасування та визнання усиновлення недійсним, компетентним є орган тієї договірної держави, громадянином якої є усиновитель під час подання клопотання. Якщо усиновлюваний є громадянином однієї договірної держави, а проживає на території іншої, де має місце проживання також усиновитель, компетентним є й орган тієї договірної держави, громадянином якої є усиновитель під час подання клопотання. Якщо усиновлений є громадянином однієї договірної держави, а проживає на території іншої, де має місце проживання також усиновитель, компетентним є й орган цієї договірної держави.

Від імені іноземних громадян що бажають усиновити дитину, яка є громадянином України, можуть діяти й інші особи на підставі легалізованого доручення, за винятком випадків, коли іноземець має особисто: а) ознайомитися з документами усиновлюваної дитини; б)бути присутніх під час розгляду справи в суді про усиновлення; в)бути присутнім під час розгляду справи в суді про усиновлення; г) отримати рішення суду про усиновлення; д) забрати дитину з місця її проживання за пред’явленням копії рішення суду про усиновлення.

Для вирішення питання про можливість усиновлення конкретної дитини іноземні громадяни подають заяву до відділу освіти за місцем проживання дитини. Орган опіки і піклування за місцем проживання усиновлюваної дитини на підставі заяви кандидата в усиновителі та документів, зазначених у Порядку передачі дітей на усиновлення конкретної дитини і висновку органу опіки і піклування про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини Центр протягом 3 днів розглядає необхідне матеріали і дає письмовий дозвіл на проведення усиновлення, а в разі відмови – обґрунтовану відповідь у письмовій формі.

Усиновлення дитини, яка є громадянином України, іноземними громадянами провадиться за рішенням районного (міського)суду за місцем проживання і усиновленої дитини або за місцем проживання заявника (заявників). Стаття 265 Цивільного процесуального кодексу України встановлює зміст і форму заяви до суду. Іноземні громадяни до заяви додають також дозвіл Центру. Суддя в порядку підготовки справи про усиновлення вирішує питання доцільності участі представників згадуваного Центру.

Відповідним органом опіки й піклування або Центром до суду подається документи, що підтверджують доцільність усиновлення, зокрема дозвіл компетентного органу країни усиновителя на в’їзд і постійне проживання усиновлюваної дитини, нотаріально засвідчене зобов’язання усиновителя про надання представникам дипломатичної установи України за кордоном інформації про усиновлену дитину та можливість спілкування з нею. Документи оформлюються відповідно до вимог, передбачених законодавством України. Усиновлення виникає з часу набрання рішенням суду законної сили. Для внесення змін до акта про народження усиновленої дитини копія рішення суду надсилається до відділу реєстрації актів громадянського стану за місцем винесення рішення. а також до Центру.

Усиновлення іноземними громадянами дитини, яка є громадянином України та проживає за межами України, провадиться в консульській установі України за умови одержання в кожному окремому випадку дозволу Центру. Особливістю усиновлення дітей іноземними громадянами на відміну від усиновлення громадянами України є незбереження таємниці цього юридичного факту.

Визнається дійсним усиновлення дитини, яка є громадянином України, проведене в органах держави, на території якої проживає дитина, за умови попереднього одержання дозволу Центру на таке усиновлення.

Для здійснення нагляду за станом утримання та виховання дітей, усиновлених іноземними громадянами, Центр після отримання копії рішення суду про усиновлення дитини надсилає до Міністерства закордонних справ України документи щодо усиновлення. Це Міністерство після їх отримання надсилає до відповідної консульської установи України в країні проживання усиновленої дитини доручення щодо поставлення її на консульський облік та організації нагляду за умовами проживання й виховання усиновленої дитини.

Відповідна консульська установа на підставі доручення Міністерства закордонних справ України та міжнародних договорів України, а також загально - визнаних принципів і протягом перших 3 років один раз на рік, а потім через кожні 3 роки надсилає інформацію Міністерства закордонних справ України для подальшої передачі Центрові.

Якщо внаслідок усиновлення порушено права дитини, передбачені законодавством України й міжнародними угодами, або усиновлення не відповідає інтересам дитини. воно може бути скасоване або визнане недійсним судом згідно із законодавством України. [14, ст. 238-253]