Словники бувають двох типів: енциклопедичні і лінгвістичні.

В енциклопедичних словниках подаються відомості про предмети, явища, історичні події, видатних політичних діячів, провідних учених, діячів культури, різні поняття тощо.

Насамперед слід назвати «Юридичну енциклопедію» - 6 т. та «Між­народну поліцейську енциклопедію» - три томи (10-томного видання).

У лінгвістичних словниках по-різному пояснюються слова: з погля­ду властивого їм лексичного значення, походження, правопису, наголо­шування тощо. Вони бувають 1, 2 та кількамовними.

У перекладних словниках до кожного слова, що перекладається, по­дається відповідне слово іншої мови. До найважливіших перекладних словників належить Російсько-український словник.

Тлумачні словники з'ясовують основні прямі та переносні значення слів певної мови, належність їх до певних стилів, частоту вживання тощо.

Найцінніший Словник української мови в 11-ти томах містить 134 тис. слів (1970-1980 рр.), значення яких пояснюється.

Єтимологічні словники з'ясовують походження слів, їх найдавніші корені, а також розвиток значення слів, зміни у їх будові (7т.).

Історичні словники подають у текстах і пояснюють слова, що вжи­валися у мові раніше і зафіксовані в її писемних пам'ятках. Фундамен­тальною працею української лексикографії є 2-томний «Словник старо­української мови XIV - XV ст.».

Орфографічні словники подають нормативне написання слів. Най­більшим є Великий зведений орфографічний словник української мови (2003 р.) - 253 тис. слів.

Словник іншомовних слів дає пояснення близько 25 тис. слів і термі­нів іншомовного походження, що ввійшли до складу української літера­турної мови. У словнику зазначено з якої мови походить слово, з яких елементів утворилось, з яким лексичним значенням вживається.

Синонімічні словники подають згруповані в синонімічні ряди сло­ва - синоніми. У 1960 р. видано короткий словник синонімів, де близь­ко 4, 5 тис. синонімічних рядів, до складу яких входять загальновживані слова, іншомовні, діалектизми тощо.

Фразеологічні словники пояснюють значення і вживання стійких сполучень слів, термінологічні - подають значення термінів з певних га­лузей знань.

Відомі й інші типи словників: мови письменників, власних імен, пріз­вищ, топонімічні словники, словник антонімів, паронімів тощо.

Словники відіграють величезну роль у піднесенні мовної культури, саме тому при засвоєнні норм української літературної мови, оволодін­ня українською лексикою та стилістичним багатством мови, як краще висловити свою думку, слід працювати зі словниками.[3]