Правила оформлення реквізитів

Кожний документ складається з окремих елементів - реквізитів. Розріз-

няють постійні і змінні реквізити документів.

Постійні друкуються при виготовленні бланка; змінні - фіксуються на

бланку в процесі заповнення.

ГОСТ 6.38-90 встановлює максимальний склад реквізитів і певний поря-

док їх розміщення в організаційно-розпорядчих документах.

1. Державний Герб України (порядок використання визначається зако-

ном) – розташовують посередині бланка або у кутовій частині над серединою

рядка назви організації.

2. Емблема організації, підприємства, установи – при кутовому розмі-

щенні реквізитів розташовується у верхньому лівому куті аркуша, а при поздовжньому – посередині верхньої частини сторінки.

3. Зображення нагород – у верхньому лівому кутку або посередині доку-

мента.

4. Код підприємства, установи, організації – у верхньому правому кутку.

5. Код форми документа – у верхньому правому кутку.

6. Назва міністерства, відомства, якому підпорядковується установа –

у верхньому лівому кутку або посередині.

7. Назва організації, установи, підприємства (автора документа) – у

верхньому лівому кутку (може наноситися за допомогою штампа або друкарським способом).

8. Назва структурного підрозділу – у верхньому лівому кутку.

9. Індекс підприємства зв’язку, поштова й телеграфна адреса, номер те-

летайпу, факс, телефон, номер рахунка в банку – у верхньому лівому кутку,

оформлюється відповідно до поштових правил.

10. Назва виду документа – зліва або посередині.

11. Дата – на бланку - у лівій верхній частині разом з індексом; не на

бланку - під текстом зліва: 11 травня 2000 року або 26.10.2000.

12. Індекс – у верхній частині сторінки зліва: No 02-10/36, де 02 – шифр

структурного підрозділу, 10 - номер справи, документа, 36 – реєстраційний номер.

13. Посилання на індекс та дату вхідного документа – у верхній частині

сторінки зліва: No02-10/5 від 01.03.99, де 02 - індекс структурного підрозділу, 10- номер справи за номенклатурою, 5 - порядковий номер.

14. Місце укладання чи видання документа – у верхній частині сторінки

зліва (містить назву міста чи населеного пункту, де видається документ).

15. Гриф обмеження доступу до документа – з правого боку під кодом

форми («для службового користування», «секретно», «цілком секретно»).

16. Адресат – з правого боку у верхній частині сторінки.

17. Гриф затвердження – у верхній правій частині документа (елементи

– слово ЗАТВЕРДЖУЮ; назва посади, особистий підпис, ініціали та підпис

особи, що затвердила документ, дата затвердження).

18. Резолюція – у правому верхньому кутку (якщо місця немає, то у будь-

як місці лицьового боку). Елементи – прізвище й ініціали виконавця, якому відправлено документ; вказівка про порядок у характері виконання документа; термін виконання; особистий підпис керівника, дата.

19. Заголовок до тексту – під назвою документа, друкується малими лі-

терами, відтворює головну ідею документа і починається «про...».

20. Відмітка про контроль – з лівого боку у верхній частині поля першої

сторінки документа друкується «К» або «Контроль».

21. Текст – головний елемент документа, складається з вступу, доказу,

закінчення.

22. Відмітка про наявність додатка – у тексті документа або після текс-

ту в лівому кутку перед підписом з нового рядка: Додаток: на 7 арк. у 2 пр.

23. Підпис – є обов’язковим реквізитом будь-якого документа. Елементи:

назва посади (з лівого боку), особистий підпис, ініціали і прізвище (розшифрування підпису в дужки не береться).

24. Гриф погодження – здійснюється як в установі – внутрішнє (простав-

ляється на примірниках документів, що залишаються в установі, як на лицьо-

вому боці зліва, так і на останньому аркуші проекту документа), так і за її ме-

жами – зовнішнє. Елементи: слово ПОГОДЖЕНО, назва посадової особи, осо-

бистий підпис, ініціали, прізвище, дата погодження.

25. Віза – розміщується ліворуч, фіксується секретарем чи завідувачем

канцелярії або відділом кадрів. Наприклад: Вірно інспектор, нижче дата, осо-

бистий підпис, ініціали, прізвище. Це також може бути гриф погодження.

26. Печатка – розміщують таким чином, щоб відбиток її захоплював час-

тину слів назви посади і підпису особи, що засвідчила документ. Печатки мо-

жуть бути гербові та прості. Гербова печатка прикладається до документів, що засвічують юридичні або фізичні права осіб; що встановлюють факти витрати грошових засобів та матеріальних цінностей; до статутів, положень. Прості печатки (круглі, квадратні та трикутні) ставлять на документах, які виходять за межі організації, у випадку розмноження примірників розпорядчих документів при їх розсиланні, на довідках з місця роботи. Печатка не ставиться на службових листах, які друкуються на бланках.

27. Відмітка про засвідчення копії – у правому верхньому кутку пишеться

«копія», під підписом «вірно», дата, посада виконавця, підпис, розшифрування (при потребі підпис засвідчується печаткою).

28. Прізвище виконавця та номер його телефона – ставиться на вихідних

документах у нижньому лівому кутку зворотного або лицьового боку останньої сторінки. Елементи: прізвище виконавця, номер його службового телефону.

29. Відмітка про виконання документа та направлення його до справи –

у лівій або центральній частині нижнього поля першої сторінки. Елементи: стисла довідка про виконання, якщо немає документа, що засвідчує це; слова «ДО СПРАВИ» та номер справи; дату направлення документа до справи; підпис керівника або виконавця.

30. Відмітка про перенесення даних на машинний носій – на нижньому

правому полі після тексту документа. Елементи: слова «Перенесено на машинний носій», дату перенесення, номер масиву, підпис особи, відповідальної за перенесення даних.

31. Відмітка про надходження – праворуч на нижньому полі першої сто-

рінки документа за допомогою штампа. Елементи: скорочена назва організації,

що отримала документ; дата надходження; індекс документа.