Укр. землі у кам’яну добу. Неолітична революція.

Першою епохою був палеоліт (від грецького «палайос» – стародавній та «літос» – камінь), або кам’яний вік. Тривала ця епоха від 700 до 10 тис. років тому. Ранній (від появи людини до 150 тис. років тому); Середній (150—35 тис. років тому); Пізній (35—11 тис. років тому).

Ранній палеоліт характеризується початком розселення людини із своєї прабатьківщини. Найвірогідніше, що найдавніші люди (архантропи) прийшли на територію України з Передньої Азії через Балкани і Центральну Європу. Рештки найдавніших стоянок первісних людей на території України знайдені біля с. Королеве (Закарпаття), м. Амвросіївка (Донбас), с. Лука-Врублівецька (Хмельниччина). Всього відомо на території України понад 30 стоянок доби раннього палеоліту. Архантропи жили невеликими групами, постійно пересуваючись з місця на місце. Архантроп (homo erectus) об’єм мозку приблизно 800-1300 см³, зріст 160-170 см. В цей же час зароджуються колективи для спільного полювання і спорудження найпростішого житла. Основними знаряддями праці архантропів було ручне рубило, палиця-колачка, знаряддя з рогу, з кістки. На цьому етапі історичного розвитку створюються первісні стада людей, перші форми людських об’єднань за принципом кровнородинних зв’язків.

Середній палеоліт (150 тис. – 35 тис. років назад) характеризується продовженням заселення України первісними людьми. Хоча освоєнню території перешкоджала різка зміна клімату, відбулося похолодання. Поворотним етапом стало винайдення близько 100 тис. років тому вогню. На зміну архантропу приходить неандерталець об’єм мозку приблизно 925-1800 см³, розвинута мускулатура, сутулий, низький лоб, 55% не доживало до 20 років, і ніхто до 50. Найдавніші стоянки знайдені й рештки неандертальців знайдені в печері Кіїк-Коба в Криму (на півострові були найсприятливіші умови для життя), на Донеччині та в Закарпатті. Заняття: збиральництво, полювання. Знаряддя праці та матеріальна культура: крем’яні гостроконечники. Жили у печерах, будинках з кісток мамонта на зразок чумів вкриті шкірою. Також, змінилася психологія людини, з’явилися елементи абстрактного мислення, намітився поділ праці. У мустьєрську епоху почали закладатися першооснови духовного світу людини. Неандертальські поховання в печерах Криму свідчать про зародження релігійних уявлень та вірувань, а знайдені на деяких стоянках кістки, різьблені геометричним орнаментом, з гравійованими на них контурами тварин і людей, рештками намальованих чорною фарбою ліній — про перші кроки образотворчого мистецтва.

Пізній палеоліт. Цей етап характеризується значними змінами в економіці, сфері соціальних відносин, мистецтві. Безперечно, центральною подією цієї доби стало завершення майже 35 тис. років тому процесу фізичного та розумового формування людини сучасного типу — homo sapiens (або кроманьйонець), об’єм мозку приблизно 1400-1800 см³, фізично подібний до сучасної людини, середній вік 20-23 роки. У часи пізнього палеоліту змінилися суспільні форми людського співжиття. Замість примітивного первісного стада з’являється рід. Роди об’єднувалися в племена, почалося утворення первіснообщинного родоплемінного ладу. У пізньому палеоліті почали виготовляти кам’яні різці, ножеподібні пластини, наконечники списів, дротики тощо. Людина оволоділа технікою обробки кісток та рогів, виготовлення прикрас та статуеток. Намагаючись пояснити механізм світобудови та визначити своє місце в навколишній дійсності, первісна людина в добу пізнього палеоліту активно формує першооснови власної релігійної свідомості: тотемізм (віра в спільного предка з рослини чи тварини), анімізм (культ предків), фетишизм (поклоніння предметам не живої природи) та магію (віра в заклинання).