![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Антична колонізація у Північному Причирномор’ї: грецький період
У VIII ст. до н. е. перенасичена людністю рабовласницька Греція почала відтісняти надлишки населення за межі країни. Спочатку греки колонізували узбережжя Середземного моря, а потім і Чорного. У Північне Причорномор’я переселялися переважно іонійські греки внаслідок постійних нападів на них персів і лідійців. Причини грецької колонізації: - Демографічний вибух (швидке зростання населення); - Брак природних ресурсів (господ. Діяльність людини привела до зникнення лісів, виснаження родовищ металу та інш.) - Політичні конфлікти (постійна боротьба за владу) - Розвиток торгівлі (встановлення торг. Зв’язків з новими народами) Першим грецьким поселенням на півдні України була Борисфеніда на острові Березань. Потім у першій половині VI ст. до н. е. на правому березі Бузького лиману виникла Ольвія, на кінець V ст. до н. е. — Херсонес (поблизу сучасного Севастополя), Тіра (на лимані Дністра), Феодосія у Криму, Пантикапей на місці Керчі, Фанагорія — на Тамані. Одне місто-держава становило окрему рабовласницьку демократичну республіку. Верховна влада належала народним зборам, які обирали посадових осіб і органи влади. Правами громадян користувалися всі мешканці, за винятком рабів, іноземців і жінок. Основою грецького господарства Північного Причорномор’я були землеробство, виноробство, рибальство і переробка риби, яка потім вивозилася до Греції. Високого рівня досягли ремесла — ткацтво, гончарство, обробка металів. Грецькі міста-держави були центрами торгівлі Північного Причорномор’я. Вони торгували як із Грецією, так і з місцевими племенами. Основними товарами, що завозились у міста-держави і згодом вивозилися до Греції, були збіжжя, худоба, шкури, хутро, а також раби. Із міст-колоній та материкової Греції у Північне Причорномор’я надходили металеві вироби, зброя, тканини, коштовні прикраси, посуд, прянощі, оливкова олія та вина. У IV ст. до н. е. виникло Боспорське царство зі столицею в Пантікапеї, яке охоплювало Керченський, Таманський півострови та північне узбережжя Азовського моря до витоків Дону. У господарстві Боспорського царства переважали землеробство, садівництво і виноградарство, де застосовувалася праця рабів — вихідців з місцевого населення. Розвивалися також ремесла і торгівля. Нестерпні умови життя спричинили 107 р. до н. е. повстання рабів-скіфів під проводом Савмака. Центрами повстання стали міста Пантикапей і Феодосія. Повстанці оволоділи містами й флотом, скинули царя й поставили правителем Боспору Савмака. Але за допомогою військ інших грецьких міст-держав і понтійського царя повстання було придушене. Грецькі міста-держави Північного Причорномор’я і Криму славилися своєю високою культурою. Значна частина вільних жителів була писемною. Діти навчалися в школах і займалися спортом у спеціальних гімназіях. Розповсюдженою була література, розвивалися історична наука, театр, музика. Будувалися храми, прикрашені скульптурою, фресками та мозаїкою. Одночасно галузі грецької культури зазнавали впливу культури місцевого населення, внаслідок чого виник новий варіант античної культури. Сильно користувалося попитом продаж людей у рабство інших держав. Проте на зламі IV—III ст. до н. е. міста-держави вступають в епоху занепаду. Внутрішні суперечності, відсутність достатньої військової сили, загарбницькі дії скіфів у Криму — все це зумовило падіння міст і ослаблення впливу греків у Північному Причорномор’ї. У середині І ст. до н. е. Ольвія, Тіра, Херсонес підпали під владу Риму. А протягом III—IV ст. н. е. під ударами готів і гунів античні міста-держави фактично припинили своє існування.
|