Франчайзинг у системі готельного бізнесу

Франчайзинг — це передача дозволу на право використан­ня зареєстрованої торговельної марки, що придбавається на певних умовах, які обумовлюються в договорі з власником франшизи.

Франшиза (від англ. Franchise — право голосу) — це право продавати послуги від імені певного готелю на основі укладе­ної ліцензійної угоди.

Отже, франчайзинг — це ліцензійна угода, метод ведення продажів, при якому окремому франчайзі-підприємству (готе­лю) надається право надавати послуги під управлінням моделі маркетингу, що розроблена готелем-франчайзером. Франчай­зер дозволяє франчайзі використовувати свою торговельну мар­ку, назву і рекламу. Головна відмінність франчайзинга від інших контрактних систем полягає в тому, що він звичайно заснова­ний або на унікальній пропозиції, або на методах ведення бізне­су, або на торговельній марці, патенті або авторському праві. Уго­да між франшизодавачем і франшизоотримувачем передбачає:

• використання франшизоотримувачем торговельної мар­ки франшизодавача;

• застосування франшизоотримувачем технологій і стан­дартів обслуговування франшизодавача;

• застосування методів, систем управління, систем звітності;

• використання методів підбору і підготовки персоналу, роз­роблених франшизодавачем, включаючи стажування і на­вчальні програми для персоналу;

• включення франшизоотримувача до загальної системи реклами і маркетингу франшизодавача.

За отримані права франчайзі вносить початкову плату, ліцензійний платіж — «роялті», плату за маркетингові послуги і за використання централізованої системи бронювання номерів. На даний час франчайзингові угоди одержали широке поши­рення в готельній індустрії. У США франчайзингові відносини в тій або іншій формі охоплюють до 90 % ринку готельних по­слуг. Найбільшими готельними ланцюгами є Holiday Inn, Marriott, Choice International та ін. Однак слід зазначити, що в Європі стратегія франчайзинга не є провідною і багато готелів зберігають свій незалежний статус, хоча іноді незалежним го­телям набагато складніше вирішити проблему завантаження, навчання персоналу тощо. Великі американські готельні кор­порації ведуть агресивну франчайзингову політику, особливо на нових готельних ринках, до яких відноситься і Україна.

Франчайзингова практика на українському ринку готельних послуг у цілому має позитивний досвід, оскільки вона сприяє підвищенню конкурентоздатності готелів, дозволяє істотно ско­ротити витрати на їхнє управління і забезпечує доступ до унікаль­них послуг. Початкова плата та сплата «роялті» залежать від по­пулярності торговельної марки франчайзера. Наприклад, кор­порації «Хілтон» і «Маріотт» широко відомі в усьому світі, вони мають дуже міцні ринкові позиції, велику цінність мають їхні торговельні марки, і це неможливо не брати до уваги при виборі стратегії управління готелем. Як показує практика готельного бізнесу, навіть найсучасніший і добре технічно обладнаний го­тель не буде успішно функціонувати без ефективної системи уп­равління. Загалом, у світі немає жодного готелю, який працював би сам по собі, незважаючи на його розміри та призначення.

Усі готелі в тому чи іншому ступені об'єднані у ретельно збалансовані системи, що мають єдину технічну політику, єдині критерії вдосконалення технологій надання послуг, єдину по­літику у сфері надання послуг, навчання, методології продажів і взаємодії з провідними готельними ланцюгами.

Основною принциповою розбіжністю між звичайним кон­трактом на управління і контрактом на франчайзинг є те, що готель, дотримуючись стандартів готелю-франшизодавача, уп­равляється самостійно. При цьому дотримання єдиних техно­логій і єдиних правил ведення готельного бізнесу обов'язкове. Готельний ланцюг, що дозволив користуватися своєю торго­вельною маркою, стежить за дотриманням корпоративних пра­вил і у разі їх порушення має право відкликати свою торговель­ну марку. Франчайзинг передбачає не лише інспектування, але і консультаційні послуги в усіх напрямках, зокрема і корпора­тивний тренінг для вищого і середнього персоналу готелю щодо впровадження технічних і технологічних нововведень та кор­поративних програм.

Питання та завдання для самоперевірки

1. Що таке ринок готельних послуг? Які його компоненти? Який су­часний стан світового і вітчизняного ринку готельних послуг?

2. Що таке сегментування ринку готельних послуг? Дайте харак­теристику основних принципів сегментування.

3. Що таке позиціювання готельних послуг?

4. Що таке маркетингові дослідження ринку готельних послуг? Назвіть поняття, цілі і завдання маркетингових досліджень.

5. Назвіть ключові напрямки маркетингового планування готелів.

6. У чому полягають сутність і особливості формування збутової стратегії готелю?

7. Назвіть систему каналів збуту готельних послуг, дайте їхню ха­рактеристику

.