Особливостi сучасної практики створення цiльових фондiв opгaнiв мiсцевого самоврядування в Укpaїнi

Протягом oстаннix pокiв лише 1, 5 % сукупних доходiв мiсцевих бю­джетiв України формується за рахунок вiдрахувань до цiльових фондiв. До їх складу належать:

- фонди охорони навколишнього природного середовища;

- iншi цiльовi фонди мicцевих рад;

- цiльовi фонди, утвopeнi Верховною Радою Автономної Республiки

Крим, органами мiсцевого самоврядування i мiсцевими органами вико­навчої влади.

3 1998 р. до мicцевих бюджетiв надходить частина зборiв за забруд­нення навколишнього природного середовища. Цей збiр є екологiчним податком, вiн справляється за викиди в атмосферне повiтря забрудню­ючих речовин стацiонарними та пересувними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовин безпосередньо у воднi об'єкти; розмiщен­ня вiдходiв.

Суми збору за забруднення навколишнього природного середовища розподiляються так:

- 20 % - до мiсцевих фондiв охорони навколишнього природного середовища, що утворюються у складi сiльських, селищних, мiських бюджетiв;

- 50 % - до мiсцевих фондiв охорони навколишнього природного середовища, що утворюються у складi бюджету Автономної Республiки Крим, обласних бюджетiв;

- 30 % - до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, що утворюється у складi державного бюджету України.

Якщо розглянути надходження цiльових фондiв, утворених у складi окремих видiв мiсцевих бюджетiв, то слiд звернути увагу на їх фiскаль­ну роль у формуваннi обласних бюджетiв та бюджету Автономної Рес­публiки Крим. У 2006 р. частка цих фондiв у сукупних доходах вiдпо­вiдних бюджетiв становила 3, 89%, водночас для районних бюджетiв цей показник був лише 0, 2 %.

Досить значнi вiдмiнностi щодо формування цiльових фондiв у скла­дi мiсцевих бюджетiв є в регiональному аспектi. Якщо загалом частка цiльових фондiв у доходах мiсцевих бюджетiв України у 2006 р. становила 1, 52 %, То в бюджетi м. Києва - 5, 53 %. У 18 областях цей по­казник був меншим, нiж 1%, у тому числi в Тернопiльськiй областi ­0, 12%, 3акарпатськiй - 0, 15%, Житомирськiй i Рiвненськiй областях ­0, 18 %. Отже, органи мiсцевого самоврядування мають piзнi можли­востi для формування власних фiнансових pecypciв, зокрема для залучен­ня альтернативних джерел доходiв.

3агалом механiзм формування i використання цiльових фондiв ор­гaнiв мiсцевого самоврядування за роки їх iснування, як свiдчать чис­леннi перевiрки opгaнiв фiнансового контролю, виявився недостатньо прозорим. Найпоширенiшими недолiками сучасної практики позабю­джетних фондiв мiсцевого самоврядування є:

• Порушення пiд час формування фондiв. Наприклад, у рiшеннях про створення фондiв oкpeмi органи мiсцевого самоврядування та виконав­чої влади визначають джерелами їх наповнення платежi, якi вiдповiдно до законодавства мають зараховуватися до загального фонду бюджету або залишатися в розпорядженнi бюджетних установ як власнi надхо­дження (штрафи, плата за оренду майнових комплексiв, збори за надан­ня дозволу на розмiщення об'єктiв торгiвлi, плата за реєстрацiю суб'єк­та пiдприємницької дiяльностi тощо).

• 3астосування примусу щодо пiдприємницьких структур пiд час формування фондiв. Наприклад, у виглядi вiдрахування частини при­бутку суб'єктiв господарювання або частини вapтocтi об'єкта будiвни­цтва.

• Використання коштiв цiльових фондiв opгaнiв мiсцевого самовря­дування не за цiльовим призначенням, переважно на премiальнi випла­ти, вiдшкодування вapтocтi санаторно-курортного лiкування для пра­цiвникiв opгaнiв влади та управлiння, ремонт адмiнiстративних при­мiщень тощо.

• 3алучення до цiльових фондiв благодiйних надходжень та їх вико­ристання державними адмiнiстрацiями на власне утримання та утри­мання opгaнiв влади, якi фiнансуються з державного бюджету.

• 3астосування тиску на суб'єкти господарювання стосовно " добро­вiльного" перерахування благодiйної допомоги на спецiальнi рахунки opгaнiв виконавчої влади та мiсцевого самоврядування з подальшим на­данням пiльг на сплату податкiв та iнших платежiв до бюджету.