Способи обліку врожаю та виявлення ресурсів їстівних грибів

Щоб виявити місця виростання грибів і визначити обсяги їх заготівлі, необхідно виконати обстеження або інвентаризацію всіх плодоносних площ. Такі дані необхідні для організації ведення господарства.

Перед початком роботи з обліку грибних площ вивчають всі планові та статистичні матеріали, плани насаджень, таксаційні описи. Особливу увагу звертають на матеріали грунтово-лісоти-пологічного обстеження площ держлісфонду та на зміни, які ви­никли після лісовпорядкування. Поряд з «тим слід ознайомитися з даними статистики про заготівлю грибів у лісових підприєм­ствах за попередні роки.

Для більш точного визначення розмірів грибних площ необхід­но зробити їх натурний облік у лісі. При цьому враховують гри-боносні площі, які мають найбільше промислове значення і ви­соку питому вагу в об'ємі заготівлі. Площі, на яких гриби ростуть поодиноко, а також ділянки менше 0, 5 га, де промислова заготів­ля недоцільна, до уваги не беруть. Виявити грибні площі доціль­но шляхом опитування державної лісової охорони за допомогою спеціальної анкети (анкетна інвентаризація). Для правильного визначення морфологічних ознак і господарської якості видів гри­бів, що обліковуються, необхідно провести інструктаж працівни­ків лісництв, забезпечити їх чіткими фотографіями чи гербаріями грибів.

Визначення врожайності грибів і площ їх зростання — робота дуже трудомістка. Для цього закладають декілька постійних пробних площ і ведуть облік протягом усього вегетаційного періо­ду (краще кілька років підряд). Пробні площі доцільно заклада­ти в різних лісорослинних умовах. Розмір пробних площ 0, 25 га, їх відмежовують в натурі, а збір грибів на них ведуть протягом всіх строків плодоношення через 1—2 доби. Частота збирання на пробних площах значною мірою залежить від погоди та видів грибів.

Збирають гриби в один, і той же⁴ час доби, найкраще вранці. На різних пробних площах облік грибів слід робити одночасно. При збиранні грибів необхідно двічі обходити площу вздовж і впоперек прямими лініями, розташованими на відстані 5 м одна від одної. Гриби після кожного збирання необхідно зважувати.

Аналізуючи дані, отримані за весь період спостережень (тра­вень—листопад), отримують урожайність грибів. Запас грибів на обстежуваних площах визначають шляхом перемноження площ їх зростання на врожайність з одиниці площі.

При визначенні врожайності грибів враховують повторюва­ність їх плодоношення (табл. 28).

Таблиця 28

Повторюваність урожайності грибів в Україні

за 10-річний період (С. М. Коз'яков, 1982)

Існує також експресивний метод обліку врожаю грибів. Згідно s цим методом, по ходовій лінії роблять перелік плодових тіл гри­бів на 1—2 м в кожну сторону. При цьому вимірюють поперечник шапок грибів, а також фіксують довжину ходової лінії. Поперед­ньо визначають залежність між масою грибів та поперечником їх шапок. Таким чином, масу грибів обчислюють без їх зривання. Метод менш трудомісткий, ніж збирання грибів та визначення їх маси.

Орієнтовна оцінка врожайності за трьома категоріями така '(табл. 29).

Таблиця 29

Орієнтовна оцінка врожайності грибів, кг/ra (С. М. Коз'яков. 1982)

«висока» — гриби багатьох видів у літньо-осінній сезон трап­ляються повсюдно у великій кількості: грибоварні пункти ведуть заготівлю при 2—3-змінній роботі;

«середня» — гриби окремих видів трапляються у великій кіль­кості, грибоварні та заготівельні пункти ведуть заготівлю при од­нозмінній роботі, місцеве населення проводить заготівлю грибів для власних потреб, продаж на ринку та здачу на заготівельні пункти;

«низька» — гриби- протягом вегетаційного періоду трапляють­ся поодиноко, приймання заготівельними пунктами не проводить­ся; місцеве населення заготовляє гриби в невеликій кількості для власних потреб.

Середня маса в грамах одного гриба на заготівельних пунктах України така: маслюки— 25, опеньки — 7, боровики — 100, ли­сички — 5, зеленушки - — 7, підберезники — ЗО, підосичники — 40.

Після натурного обстеження сировинної бази грибів на карто­графічний план наносять межі їх місцезнаходжень, зазначають їх запаси. Як правило, грибоносні площі збігаються з межами такса­ційних виділів. Картування грибів по кварталах слід робити за переважаючими видами, як прийнято при лісовпорядкуванні. На основі даних про врожайність складають карти запасів грибів і їх розташування. Складені за таким принципом карти дають загаль­ну уяву про розміри плодоносних площ і запаси грибів на них.

Плодоносні грибні площі та запаси грибів періодично зміню­ються, тому їх визначення слід робити через кожні 5 років. Почат­кове обстеження сировинної бази грибів необхідно вести при лісо­впорядкуванні. Повторні інвентаризаційні роботи можуть бути ви­конані силами лісових підприємств.

9.8. ЗАХОДИ ЩОДО РАЦІОНАЛЬНОЇ
ЕКСПЛУАТАЦІЇ ГРИБНИХ ШЇО-Щ
ТА ПІДВИЩЕННЯ ВРОЖАЙНОСТІ ___...

Проблеми охорони та раціональної експлуатації актуальні не тільки для тваринного, але й рослинного світу, в тому числі гри­бів. Ресурси деяких видів їстівних грибів, особливо білого, в ос­танній час в Україні виснажуються. Наприклад, на Поліссі майже не зустрічається хрящ-молочник справжній. Нечасто знаходять зморшок їстівний. Розглянемо заходи щодо раціональної експлуа­тації грибних площ та підвищення їх урожайності.

Організаційні заходи. Повне збирання грибів призводить до зменшення в лісі кількості грибних спор. Внаслідок цього віднов­лення грибниць і їх контакт з корінням вищих рослин порушують- ся або зовсім припиняються. Це спричинює зникнення багатьох: видів цінних їстівних грибів. Тому актуальною є пропаганда ролі грибів у житті рослин і їх складників, правил заготівлі грибів, культури поведінки в лісі.

Ефективним заходом для розвитку цінних їстівних лісових гри­бів є створення численних мікрозаказників. Збирання грибів у них заборонено. В справі відтворення грибних ресурсів у лісових угіддях неабияке значення має вирощування найбільш цінних їс­тівних грибів у штучних умовах.

Лісогосподарські заходи. За допомогою простих лісогосподар­ських заходів можна різко збільшити врожайність грибів. До них у першу чергу належить заборона лісозаготівельних робіт у міс­цях масового розмноження грибів у вегетаційний період, оскільки саме тоді найбільше пошкоджується міцелій грибів. Тому лісоза­готівлю слід вести в зимовий період при наявності снігового по­криву.

Лісова підстилка позитивно впливає на підвищення врожайно­сті грибів, особливо білих. Вона особливо порушується при випа­санні худоби, тому цей процес слід ретельно регулювати. Значне ущільнення грунту, зміна його структури та вологості спостерігаю­ться при надмірному відвідуванні лісу. Тому важливо регулювати кількість відвідувачів у лісі.

На врожайність грибів впливає також зміна кислотності грун­ту та його розпушування.

При кислотності нижче оптимальної (рН = 5) врожайність, наприклад рижиків, різко зменшується. Кращому росту та про­ростанню спор грибів сприяє розпушування грунту. В деяких випадках розпушування доцільно поєднувати зі сприянням штуч­ному відновленню.

Ефективний спосіб підвищення врожайності маслюків й інших цінних їстівних грибів — штучне зрошування.

На врожайність грибів істотно впливають рубки догляду. Рос­линні залишки — важливе джерело живлення грибів. Напри­клад, біля хмизу, що гниє, добре ростуть маслюки. Тому важли­вим заходом підвищення врожайності грибів є розкидання рос­линних залишків після проведення рубок за лісом.

Для покращення багатьох видів грибів рекомендують вносити азотні добрива. Як відомо, гриби не переносять різкого підлужу­вання верхніх шарів грунту.

При вигоранні підстилки та частково верхнього шару грунту відбувається часткове або навіть повне відмирання грибниці мі­коризних видів. Швидка низова пожежа, як правило, істотно не. впливає на грибні угіддя, хоч і в цьому випадку можливе частко­ве відмирання міцелію. Тому необхідною умовою збереження гриб­них угідь є охорона лісу від пожеж.

Важливий організаційний захід — виконання робіт з інвента­ризації грибних площ при лісовпорядкуванні (обстеження та об­лік всіх грибних площ, визначення їх врожайності та запасів по кварталах і урочищах). Завершальний етап цього заходу — скла­дання карт грибоносних площ. Таку інвентаризацію лісу з ураху­ванням зміни середовища слід проводити через кожні 5 років. У складі лісовпорядкувальних партій необхідно мати інженера для інвентаризації грибів та лікарсько-технічних рослин.

Гриби необхідно збирати організовано за спеціальними сезон­ними квитками встановленого зразка. Крім того, доцільно здійсню­вати правову охорону та визначати ступінь відповідальності за знищення та пошкодження недеревних ресурсів лісу.

Потребують охорони не тільки їстівні, але й отруйні і неїстівні гриби. Наприклад, тварини лікуються мухоморами, його викорис­товують у медицині. Крім того, такі гриби сприяють кращому росту лісу, є його незамінним компонентом.

Вплив рубок догляду на появу грибів. При рубках догляду ви­даляють 15—35%, а іноді й більше дерев. При цьому створюються кращі умови росту рослин, збільшується доступ світла, тепла та вологи до поверхні грунту. Поряд з тим покращуються і умови росту для грибів. Вони з'являються тут на декілька днів раніше і ростуть рясніше, ніж на ділянках, де рубки догляду не проводи­лися. Крім того, на третій рік після рубки на пеньках і на землі з'являється опеньок осінній.

Більшість лісових грибів виростають пізніше, коли на зрубах почне формуватися молодий ліс. Як правило, на п'ятий—шостий рік з'являється хрящ-молочник білий, підберезник, маслюки. В цей час гриби можна знайти також і в більш густих групах мо-лодняків. Через 8—12 років, коли молоді дерева почнуть змикати­ся і під їх наметом- почне створюватися лісове середовище, з'яв­ляються підосичник, рижок-вовнянка, хрящ-молочник сірий, сиро­їжки, хрящ-молочник справжній і, нарешті, білий гриб.

У стиглих сосняках на бідних та відносно бідних грунтах де­рева ростуть рідко, грунт мало затінений. Тому після рубок дере­востану^ тут не спостерігається такої різкої зміни умов для росту грибів, як в ялинових і листяних лісах. На таких зрубах, крім строчків, вже в перші роки з'являються типові лісові гриби: під­березники, моховики зелені, маслюки, підосичники і навіть білі. Збереження соснового підросту при рубці сприяє більш рясно­му росту грибів. Після формування нового деревостану кількість грибів, крім маслюків, опенька осіннього, строчка звичайного, збільшується. Такі гриби зберігаються лише на узліссях біля до­ріг.

МЕТА: Ознайомити студентів з біологічними основами підсочки, правилами експлуатації берези для добування соку на принципах невиснажливого лісокористування

ПЛАН

1.Біологічні основи підсочки берези.

2.Техніка і організація добування березового соку.

3.Використання березового соку.